ДИКТАНТ

Ми пишемо диктант.

Для мене це неважко,

та заважає бант,

так схожий на ромашку.

 

Ми пишемо диктант,

уважні, мов на старті,

а я дивлюсь на бант,

що на передній парті.

 

Не пишеться — і край!

Схоплю, напевно, двійку.

Ну, трохи постривай,

із бантиком Надійко!

 

Хай скінчиться диктант!

Хай задзвенить дзвіночок!

Чи, може, зараз бант

смикнути хоч разочок?

 

Тема: поетична розповідь про шкільний диктант.

Головна думка: «Хай скінчиться диктант!»

Мета: заклик не відволікатися на сторонні речі, уважно і старанно писати шкільні диктанти.

Рід літератури: лірика.

Жанр: вірш.

 

Художні засоби

Епітети: «передній парті».

Метафора: «Не пишеться — і край!», «схоплю … двійку».

Порівняння: «уважні, мов на старті», «бант, так схожий на ромашку».

Анафора (єдинопочаток): «Ми пишемо диктант…», «Хай…».

Епіфора: «… бант», «… диктант».

Повтори (тавтологія): «задзвенить дзвіночок»

Риторичні оклики: «Не пишеться — і край!», «Ну, трохи постривай, із бантиком Надійко!», «Хай скінчиться диктант!», «Хай задзвенить дзвіночок!».

Риторичне запитання: «Чи, може, зараз бант смикнути хоч разочок?»

Риторичне звертання: «Надійко»

Пестливі слова: «дзвіночок», «разочок».

Інверсія: «Хай скінчиться диктант», «Хай задзвенить дзвіночок».

Алітерація (звук [дз]): «Хай задзвенить дзвіночок».

 

Кількість строф: чотири.

Вид строфи: чотиривірш (катрен).

Віршовий розмір: тристопний ямб.

ми

пи

ше

мо

да

ктант

 

для

ме

не

це

не

важ

ко

та

за

ва

жа

є

бант

 

так

схо

жий

на

ро

ма

шку

/U_/U_/U_/

/U_/U_/U_/U

/U_/U_/U_/

/U_/U_/U_/U

 

Римування: перехресне (АБАБ)

Рими: диктант – бант, старті – парті, край – постривай, дзвіночок – разочок.

 

Що ти порадив би хлопчикові, як діяти в такій ситуації

У такій ситуації можна дати єдину пораду – не відволікатися під час диктанту, а уважно та зосереджено прислухатися до тексту, що читає вчитель. З іншої сторони слід добре вчити правила, щоб навіть при подібній ситуації не наробити помилок.