ДИКТАНТ
Ми пишемо диктант.
Для мене це неважко,
та заважає бант,
так схожий на ромашку.
Ми пишемо диктант,
уважні, мов на старті,
а я дивлюсь на бант,
що на передній парті.
Не пишеться — і край!
Схоплю, напевно, двійку.
Ну, трохи постривай,
із бантиком Надійко!
Хай скінчиться диктант!
Хай задзвенить дзвіночок!
Чи, може, зараз бант
смикнути хоч разочок?
Тема: поетична розповідь про шкільний диктант.
Головна думка: «Хай скінчиться диктант!»
Мета: заклик не відволікатися на сторонні речі, уважно і старанно писати шкільні диктанти.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Художні засоби
Епітети: «передній парті».
Метафора: «Не пишеться — і край!», «схоплю … двійку».
Порівняння: «уважні, мов на старті», «бант, так схожий на ромашку».
Анафора (єдинопочаток): «Ми пишемо диктант…», «Хай…».
Епіфора: «… бант», «… диктант».
Повтори (тавтологія): «задзвенить дзвіночок»
Риторичні оклики: «Не пишеться — і край!», «Ну, трохи постривай, із бантиком Надійко!», «Хай скінчиться диктант!», «Хай задзвенить дзвіночок!».
Риторичне запитання: «Чи, може, зараз бант смикнути хоч разочок?»
Риторичне звертання: «Надійко»
Пестливі слова: «дзвіночок», «разочок».
Інверсія: «Хай скінчиться диктант», «Хай задзвенить дзвіночок».
Алітерація (звук [дз]): «Хай задзвенить дзвіночок».
Кількість строф: чотири.
Вид строфи: чотиривірш (катрен).
Віршовий розмір: тристопний ямб.
ми |
пи |
ше |
мо |
да |
ктант |
|
для |
ме |
не |
це |
не |
важ |
ко |
та |
за |
ва |
жа |
є |
бант |
|
так |
схо |
жий |
на |
ро |
ма |
шку |
/U_/U_/U_/
/U_/U_/U_/U
/U_/U_/U_/
/U_/U_/U_/U
Римування: перехресне (АБАБ)
Рими: диктант – бант, старті – парті, край – постривай, дзвіночок – разочок.
Що ти порадив би хлопчикові, як діяти в такій ситуації
У такій ситуації можна дати єдину пораду – не відволікатися під час диктанту, а уважно та зосереджено прислухатися до тексту, що читає вчитель. З іншої сторони слід добре вчити правила, щоб навіть при подібній ситуації не наробити помилок.