РОЗУМ, ЗНАННЯ І СИЛА
Знання — це гість, а розум — це хазяїн,
у добрій спілці треба жити їм.
Хто має розум та багато знає, —
той буде завше сильним і міцним.
А сила, що без розуму, — недужа,
бо все робити буде навмання.
Тож для творіння, для роботи,
друже, виховуй розум і бери знання.
Тема: поетична розповідь про роль розуму, знань і сили в житті людей.
Головна думка: «тож для творіння, для роботи, друже, виховуй розум і бери знання»
Мета: заклик у роботі надіятися на знання та включати розум.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Художній засоби
Епітети: «добрій спілці».
Уособлення: «знання — це гість», «розум — це хазяїн».
Метафори: «треба жити їм», «а сила, що без розуму, — недужа», «виховуй розум і бери знання», «хто має розум».
Антитеза (протиставлення): «…— це гість, … — це хазяїн».
Звертання: «друже».
Кількість строф: дві.
Вид строфи: чотиривірш (катрен).
Віршовий розмір: п’ятистопний ямб.
зна |
ння |
це |
гість |
а |
ро |
зум |
це |
ха |
зя |
їн |
у |
до |
брій |
спіл |
ці |
тре |
ба |
жи |
ти |
їм |
|
хто |
має |
ро |
зум |
та |
ба |
га |
то |
зна |
є |
|
той |
бу |
де |
зав |
ше |
силь |
ним |
і |
міц |
ним |
|
/U_/U_/U_/U_/U_/U
/U_/U_/U_/U_/U_/
/U_/U_/U_/U_/U_/
/U_/U_/U_/U_/U_/
Рими: їм – міцним, навмання – знання.
Коротенький повчальний віршик про роль розуму, знань і сили в нашому житті.
У першій строфі сказано, що «розум — це хазяїн», бо вирізняє людину від інших істот. А «знання – це гість», він допомагає розвивати розумові здібності. З розумом і знаннями людина почувається впевненіше, а тому сильною і міцною.
У другій строфі читач розуміє, що праця потребує зусиль, а зазвичай без розуму фізична сила затрачається навмання. Щоб досягати результатів у будь-якій праці (навчанні, роботі, творчості), потрібно вмикати розум і здобувати знання. Коли знання і розум живуть у злагоді, сила дає результат.