РОЗУМ, ЗНАННЯ І СИЛА

Знання — це гість, а розум — це хазяїн,

у добрій спілці треба жити їм.

Хто має розум та багато знає, —

той буде завше сильним і міцним.

 

А сила, що без розуму, — недужа,

бо все робити буде навмання.

Тож для творіння, для роботи,

друже, виховуй розум і бери знання.

 

Тема: поетична розповідь про роль розуму, знань і сили в житті людей.

Головна думка: «тож для творіння, для роботи, друже, виховуй розум і бери знання»

Мета: заклик у роботі надіятися на знання та включати розум.

Рід літератури: лірика.

Жанр: вірш.

 

Художній засоби

Епітети: «добрій спілці».

Уособлення: «знання — це гість», «розум — це хазяїн».

Метафори: «треба жити їм», «а сила, що без розуму, — недужа», «виховуй розум і бери знання», «хто має розум».

Антитеза (протиставлення): «…— це гість, … — це хазяїн».

Звертання: «друже».

 

Кількість строф: дві.

Вид строфи: чотиривірш (катрен).

Віршовий розмір: п’ятистопний ямб.

зна

ння

це

гість

а

ро

зум

це

ха

зя

їн

у

до

брій

спіл

ці

тре

ба

жи

ти

їм

 

хто

має

ро

зум

та

ба

га

то

зна

є

 

той

бу

де

зав

ше

силь

ним

і

міц

ним

 

/U_/U_/U_/U_/U_/U

/U_/U_/U_/U_/U_/

/U_/U_/U_/U_/U_/

/U_/U_/U_/U_/U_/

 

Рими: їм – міцним, навмання – знання.

 

Коротенький повчальний віршик про роль розуму, знань і сили в нашому житті.

У першій строфі сказано, що «розум — це хазяїн», бо вирізняє людину від інших істот. А «знання – це гість», він допомагає розвивати розумові здібності. З розумом і знаннями людина почувається впевненіше, а тому сильною і міцною.

У другій строфі читач розуміє, що праця потребує зусиль, а зазвичай без розуму фізична сила затрачається навмання. Щоб досягати результатів у будь-якій праці (навчанні, роботі, творчості), потрібно вмикати розум і здобувати знання. Коли знання і розум живуть у злагоді, сила дає результат.