ПРИМОСТИВСЯ МІСТ ДО МІСТА
|
Де хлюпоче хвиля чиста — примостився міст до міста, і, як вечір настає, він шепоче про своє:
про машини многотонні — як гули вони гуртом, як до нього теплі коні доторкались копитом, |
як, бува, траплялось лихо, як у воду впав літак, як пташки сідали тихо — відпочити й просто так...
Прислухаються прозорі: в річці — хвилі, в небі — зорі, прислухається й земля: міст із містом розмовля. |
Тема: поетичний монолог мосту до міста.
Головна думка: «прислухається й земля: міст із містом розмовля»
Мета: заклик до спілкування, намагатися стати цікавими співрозмовниками (живіть цікавим життям, щоб вам було про що розказувати).
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Художні засоби
Епітети: «хвиля чиста», «теплі коні», «сідали тихо».
Уособлення: «примостився міст до міста», «міст … шепоче», «прислухаються …хвилі, …зорі,… земля», «міст із містом розмовля», «коні доторкались», «траплялось лихо».
Повтори (тавтологія): «хлюпоче хвиля», «примостився міст».
Анафора: «як..»
Інверсія: «Де хлюпоче хвиля чиста», «примостився міст до міста».
Кількість строф: чотири.
Вид строфи: чотиривірш (катрен)
Віршовий розмір: тристопний хорей з пірихієм
|
де |
хлю |
по |
че |
хви |
ля |
чи |
ста |
|
при |
мо |
стив |
ся |
міст |
до |
мі |
ста |
|
і |
як |
ве |
чір |
на |
ста |
є |
|
|
він |
ше |
по |
че |
про |
сво |
є |
|
/ UU/_U/_U/_U/
/ UU/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/_
/_U/_U/_U/_
Римування: суміжне (ААББ), перехресне (АБАБ).
Рими: чиста – міста, настає – своє, многотонні – коні, гуртом – копитом, лихо – тихо, літка – так, прозорі – зорі, земля – розмовля.
Цікавий дитячий віршик про живе спілкування, яке дуже необхідне в сучасному онлайн світі.
У першій строфі довідуємося, «де хлюпоче хвиля чиста — примостився міст до міста». Читач може здогадуватися, що біля одного міста тече річка, через яку збудований міст. А може до того міста тільки й веде один міст, якщо йому є про що розповідати.
У наступних двох строфах міст може багато чого розповісти про себе: і про многотонні машини, і про теплі коні, і про лихо, і про пташок… Одні події радували його – дотик теплих коней, відпочинок пташок, інші засмучували – гуркіт машин, лихо з літаком. І читач переконується, що міст живе багатогранним життям…
В останній строфі йдеться про те, що до розмови прислухаються і хвилі в річці, і зорі в небі, і земля. І читач може зробити корисний висновок для себе: цікавого співрозмовника хочеться слухати багатьом. Тож, ставайте цікавими!
Розіграли діалог «Я розмовляю з мостом»
— Привіт. Давай знайомитися. Я міст. А як тебе звати?
— Привіт. Я Софійка. Як тобі живеться? Як хлюпоче хвиля чиста?
— Чудово! Я проводжаю людей, машини. Сьогодні з тобою познайомився.
— Я іду до міста. Он неподалік.
— Гарне місто. З ним увечері часто розмовляю.
— А про що?
— Раніше лихо стало… Впав літак… Усі були засмучені…
— І до нашого села звістка долетіла…
— А вчора тут пташки сіли відпочити…
— Бачу, що у тебе активне життя… Нема коли скучати… Як буду вертатися, ще поговоримо! До зустрічі!
— До зустрічі!