ОСІНЬ

Осінь — загадкова гостя,

Непомітно прийшла в гості.

Там, де вже пройшла вона, —

Золотом блищить трава,

Там, де сіла відпочить,

Уже дощик капотить.

 

Осінь любить малювати,

Все навкруг вдягати в шати.

По Землі вона мандрує,

Що побачить — розмалює.

Осінь — аж на диво гарна,

Кольорова, різнобарвна!

 

Тема: лірична розповідь про осінь.

Головна думка: «Осінь — аж на диво гарна, кольорова, різнобарвна!»

Мета: замилування красою осені.

Рід літератури: лірика.

Жанр: вірш.

 

Художні засоби

Епітети: «загадкова гостя», «осінь кольорова, різнобарвна».

Уособлення: «осінь … прийшла, пройшла, сіла відпочить», «осінь любить малювати, вдягати, мандрує, розмалює», «осінь – гостя».

Метафора: «золотом блищить трава», «вдягати в шати».

Риторичний оклик: «Осінь — аж на диво гарна, Кольорова, різнобарвна!»

Інверсія: «Там, де вже пройшла вона, Золотом блищить трава».

Анафора: «Осінь…», «Там».

Зменшуваний суфікс: «дощик».

Звукопис: «капотить».

 

Кількість строф: дві.

Вид строфи: шестивірш (шестирядник).

Віршовий розмір: тристопний хорей.

там

де

вже

прой

шла

во

на

зо

ло

том

бли

щить

тра

ва

там

де

сі

ла

ві

дпо

чить

у

же

до

щик

ка

по

тить

/_U/_U/_U/_

/_U/_U/_U/_

/_U/_U/_U/_

/_U/_U/_U/_

 

Римування: ААББВВ

Рими: вона – трава, відпочить – капотить, малювати – шати, мандрує – розмалює, гарна – різнобарвна.

 

У першій строфі осіння пора названа загадковою, бо рання пора непомітно позначає свої ознаки: опале золоте листя золотить траву, ранкові тумани розкидають на траві росинки, капотить дощовими краплями захмарне небо. У другій строфі  осіння пора, проявляючи свою художню майстерність, стає на диво гарна, кольорова, різнобарвна.