ОСІННЄ
Струсила грушка листя шерехке.
Струсила і, зажурена, зітхає,
Бо дощ осінній все іде та йде,
А в неї одежини вже немає.
По листі мокрому, як сірий корабель,
Пройшов їжак. Задумався, спинився:
Було ж тут груш, і яблук, і морель1…
А світ узяв і так перемінився.
1. Мореля — сорт абрикос із дрібними плодами.
Тема: лірична розповідь про середину осені.
Головна думка: «а світ узяв і так перемінився».
Мета: розказати про середину осені.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Художні засоби
Епітети: «листя шерехке», «дощ осінній», «сірий корабель».
Уособлення: «струсила грушка листя, зажурена, зітхає», «дощ іде та йде», «їжак задумався, спинився».
Метафора: «грушка… одежини вже не має», «світ узяв і так перемінився».
Порівняння: «як сірий корабель, пройшов їжак».
Перелічення: «груш, і яблук, і морель».
Повтор: «іде та йде».
Анафора: «Струсила …».
Інверсія: «Струсила грушка листя шерехке».
Кількість строф: дві.
Вид строфи: чотиривірш.
Віршовий розмір: п’ятистопний ямб
|
стру |
си |
ла |
гру |
шка |
ли |
стя |
ше |
ре |
хке |
|
|
стру |
си |
ла |
і |
за |
жу |
ре |
на |
зі |
тха |
є |
|
бо |
дощ |
о |
сі |
нній |
все |
і |
де |
та |
йде |
|
|
а |
в не |
ї |
о |
де |
жи |
ни |
вже |
не |
ма |
є |
/U_/U_/U_/U_/U_/
/U_/U_/U_/U_/U_/U
/U_/U_/U_/U_/U_/
/U_/U_/U_/U_/U_/U
Римування: перехресне (АБАБ)
Рими: зітхає – немає, корабель – морель, спинився – перемінився.
У першій строфі грушка без листяної одежини, осінній дощ не вщухає, і читач розуміє, що йдеться про середину осені.
У другій строфі мовиться про їжака, який, не побачивши спілих фруктів, задумався, що світ перемінився, і рання осінь позаду. У кінці жовтня їжаки впадають у сплячку.
Настрій вірша сумний, зажурений, на що вказує зітхання зажуреної грушки, здивування їжака, синьо-сірі відтінки дощової погоди.