ЛІТО

Літо прострибало жабкою,

пролетіло метеликом.

Літо пробігло мишкою,

Проповзло мурашкою.

Літо проквітло квіткою,

Пристигло ягодою.

Літо проплюскотіло річкою,

Прокрапало дощиком.

Літо пропахло травою,

Просюрчало цвіркуном.

І сховалося літо від мене

Під жовтий кленовий листочок.

Тема: розповідь про закінчення літа.

Головна думка: «сховалося літо від мене».

Мета: прощання з літом.

Рід літератури: лірика.

Жанр: вірш.

Художні засоби

Епітети: «жовтий листочок».

Уособлення: «літо прострибало, пролетіло, пробігло, проповзло, сховалося».

Метафора: «літо проквітало, простигло, проплюскотіло, прокапапало, пропахло, просюрчало».

Анафора: «Літо…»

Рими: жабкою – мишкою – мурашкою – квіткою – ягодою – травою, метеликом – дощиком – цвіркуном.

Настрій: сумний, бо сховалось літо, радісний, бо зі жовтого листя можна зробити аплікації.

Уявний зміст твору

Короткий віршик про прощання з літом. Восени заховаються жабки, метелики, мурашки, цвіркуни. Засохнуть відцвівши трави. Зібрані стиглі ягоди. Не покупаєшся в річці. Не крапають літні дощі, а доводиться ховатися від злив. Літо пройшло, а на зміну йому прийшла золота осінь. Жовтий кленовий листочок хочу підняти для аплікації.