Тема: розповідь про сон Василька, у якому він став книжкою.

Головна думка: «Бережи книжку — це твій друг!»

Мета: заклик бережно поводитися з книжками.

Рід літератури: епос.

Жанр: оповідання.

 

Доведення, що прочитали оповідання

У прозовому творі невеликого обсягу (одна сторінки) йдеться про одну подію в житті (сон про Василька-книжку) одного персонажа (хлопчика Василька).

 

Будова твору

Зачин

«Василько не дуже любив книжки…»

Основна частина

«І сниться Василькові, що він — книжка…»

Кінцівка

«І ніколи вже не псує Василько книжок…»

План

1. Василько не любив книжок.

2. Сниться хлопчикові, що він книжка.

3. Мишко та Вова пишуть дурниці.

4. Оленка вирізає малюнки.

5. Пече Василькові-книжці.

6. Не книжка, а шмаття.

7. Бережи книжку — це твій друг.

8. Василько змінився.

 

Персонаж: хлопчик Василько.

 

Цитатна характеристика Василька

Не любить читати книжки

«Василько не дуже любив книжки»

Нехтує правилами читання, завдає шкоди своєму здоров’ю. 

«Василько знав: якщо чита­єш лежачи — псується зір і псується книжка. Він лежав, читав і задрімав»

Не береже книжки, неохайний

«А книжка впала на підлогу, аркуші в ній пожмакалися»

Переосмислює своє ставлення до книжки

«А потім, здогадавшись, що то був тільки сон, зітхнув по­легшено та придумав гасло: «Бережи книжку — це твій друг!»

Змінився на краще сам і допомагає ставати кращими іншим

«І ніколи вже не псує Василько книжок, та й товаришів соромить, коли хтось із них не береже книжку»

ЛЮБІТЬ КНИЖКУ!

    Василько не дуже любив книжки. І не дуже чемно з ними поводився. От одного вечора він ліг спати та й узяв книжку перед сном почитати. Василько знав: якщо чита­єш лежачи — псується зір і псується книжка. Він лежав, читав і задрімав. А книжка впала на підлогу, аркуші в ній пожмакалися.

    І сниться Василькові, що він — книжка. От бере його Оленка, яка теж не поважає книжку, читає й одночасно обідає. Борщ з ложки — кап! — та на Василька-книжку. Йому пече, неприємно, що на нього борщ капає, та нічого не вдіє, бо він — книжка.

    А потім ухопили Василька-книжку Мишко та Вова й да­вай на ньому різні дурниці писати: «Читав Вова», «Цікава книжка» — отаке понаписували.

    Далі ще гірше! Оленка поча­ла Василька-книжку ножицями різати — малюнки вирізати. Бо­лить Василькові, хоче крикнути «рятуйте!»...

    Щойно Оленка закінчила, як хтось гарячу праску поста­вив на Василька-книжку. Дим з нього йде! Пече йому!

    Уже Василько не книжка, а шмаття... Так гірко й боляче зробилося, що він аж прокинувся.

— Ой, що зі мною зробили?

    А потім, здогадавшись, що то був тільки сон, зітхнув по­легшено та придумав гасло: «Бережи книжку — це твій друг!»

    І ніколи вже не псує Василько книжок, та й товаришів соромить, коли хтось із них не береже книжку.