Тема: розповідь про міський тиждень книжки.

Головна думка: «Полюбились так книжки, що кладуть донині діти на ніч їх під подушки».

Мета: заклик читати книжки, відвідувати подібні міські заходи.

Рід літератури: лірика.

Жанр: вірш.

 

Художні засоби

Епітети: «читають урочисто», «ритмічний стук», «малими читачами», «розмаїті … книжки».

Метафора: «в хаті клопіт», «від книжок … їх ніяк не відірвати», «тиждень книжки».

Порівняння: «зазвучало…, як сигнал», «місто стало як … читальний зал».

Антитеза  (протиставлення): «і безвусі, й вусачі».

Інверсія: «За той тиждень розмаїті полюбились так книжки», «Що кладуть донині діти на ніч їх під подушки».

Гіпербола (перебільшення): «Скільки мешканців у місті, стільки в місті й читачів».

Риторичні оклики: «Від книжок, хоч треба спати, їх ніяк не відірвати!».

 

Кількість строф: п’ять.

Вид строфи: чотиривірш (катрен).

Віршовий розмір: чотиристопний хорей

всі

чи

та

ють

у

ро

чи

сто

і

без

ву

сі

й

ву

са

чі

скіль

ки

ме

шкан

ців

у

мі

сті

стіль

ки

в мі

сті

й чи

та

чів

 

/_U/_U/_U/_U/

/_U/_U/_U/_U/

/_U/_U/_U/_U/

/_U/_U/_U/_

 

Римування: перехресне (АБАБ).

Рими: зазвучало – стало, сигнал – зал, читають – перегортають, ніс – коліс, читачами – вечорами, спати – відірвати, книжки – подушки.

 

Короткий віршик про цікавий міський захід.

На мою думку, поетеса подумала, чому би не описати тиждень книжки. Можливо, когось би зацікавило проведення такої події в рідному населеному пункті. Пропагування української літератури, знайомство з вітчизняними митцями, зацікавлення дітей до читання – місія такого чи подібного заходу. У нашому місті, наприклад, проводять ярмарок «Книжкова толока».

 

ТИЖДЕНЬ КНИЖКИ!

«Тиждень книжки!» — зазвучало

Серед міста, як сигнал.

За годину місто стало

Як один читальний зал.

 

Всі читають урочисто —

І безвусі, й вусачі.

Скільки мешканців у місті,

Стільки в місті й читачів.

У тролейбусах читають,

Щось мугикають під ніс.

Сторінки перегортають

Під ритмічний стук коліс.

 

Лиш з малими читачами

В хаті клопіт вечорами:

Від книжок, хоч треба спати,

Їх ніяк не відірвати!

За той тиждень розмаїті

Полюбились так книжки,

Що кладуть донині діти

На ніч їх під подушки.