У ШКОЛУ
Дзвонить дзвіночок: — Дзелень! Дзелень! Сміється сонце, збудився день.
Кличе дзвіночок: — Бім-бам! Бім-бам! В школу збиратись час школярам.
Вчить пташка-мати своїх пташенят вгору здійматись, у хмари злітать.
Вчить рідна школа нас, школярів, щоб рідну мову кожен любив. |
Славне минуле щоб кожен знав, про Україну щоб пам'ятав.
До школи ідемо в радісний час. Сонце сміється, вітає нас.
Щастя в науці бажає нам добрий дзвіночок: — Бім-бам, бім-бам! |
Тема: лірична розповідь про свято першого дзвоника.
Головна думка: «Щастя в науці бажає нам добрий дзвіночок: — бім-бам, бім-бам!»
Мета: заклик старанно вивчати шкільні науки.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Художні засоби
Епітети: «рідна школа», «славне минуле», «радісний час», «добрий дзвіночок», «рідна мова», «пташка-мати».
Уособлення: «сміється сонце», «збудився день», «кличе дзвіночок», «вчить пташка-мати», «вчить …школа», «бажає… дзвіночок».
Метафора: «щастя в науці бажає».
Анафора: «Вчить…», «щоб …».
Епіфора: «… дзвіночок».
Повтори: «Дзвонить дзвіночок: — Дзелень! Дзелень», «Бім-бам! Бім-бам».
Риторичні оклики: «Дзелень!», «Бім-бам!».
Пестливі слова: «дзвіночок».
Інверсія: «кличе дзвіночок», «вчить пташка-мати своїх пташенят».
Паралелізм: «Вчить пташка-мати своїх пташенят…» — «Вчить рідна школа нас, школярів…».
Звуконаслідування: «Бім-бам», «Дзелень».
Кількість строф: сім.
Вид строфи: чотиривірш (катрен).
Віршовий розмір: одностопний дактиль.
Вчить |
рі |
дна |
шко |
ла |
нас |
шко |
ля |
рів |
|
щоб |
рі |
дну |
мо |
ву |
ко |
жен |
лю |
бив |
|
/_UU/_U
/_UU/_
/_UU/_U
/_UU/_/
Рими: дзелень – день, бам – школярам, пташенят – злітать, школярів – любив, знав – пам’ятав, час – нас, нам – бам.
Дитячий вірш про свято Першого дзвоника.
У перших двох строфах лірична героїня повідомляє, що настав незвичайний день. У цей день шкільний дзвоник запрошує дітей до школи.
У наступних трьох строфах закликає старанно вчити рідну мову, історію України. Зі знаннями в майбутньому учні досягатимуть вершин, як птахи, які навчились літати. Пташка-мати вчить пташенят літати, школа навчає виростати справжнім українцем.
У передостанній строфі радісний настрій людей передається природі.
В останній строфі виражається побажання гарно вчитися.
Настрій вірша: радісний, веселий, окрилений.