Тема: розповідь про урок малювання у 3-В класі.

Головна думка: «Сонце сходить і на­стає ранок, коли, дивлячись на людину, ви бачите в ній брата чи сестру. Інакше яка б пора дня не була надворі, в душі вашій темно й панує ніч».

Мета: заклик бути доброзичливими людьми.

Рід літератури: епос.

Жанр: оповідання.

Доведення, що прочитали оповідання

Прозовий твір невеликого обсягу (одна сторінка) розповідає про одну подію (урок малювання в 3-В класі), декілька персонажів (учителька й учні).

Будова твору

План

1. Діти бешкетують на уроці.

2. Учителька розповідає оповідку.

3. Схід сонця – це світло в душі.

4. Діти усе зрозуміли.

Головний персонаж: учителька Оксана Петрівна.

Другорядні персонажі: учні 3-В класу.

^{ОДИН ДЕНЬ ІЗ ЖИТТЯ ВЧИТЕЛЬКИ (Зоряна Живка) оповідання}

^{I. Урок малювання}

^{— Оксано Петрівно! А мене Іванченко за косу смикає!}

^{— Оксано Петрівно, а Сашко в мене пензлик забрав!}

^{— А чого вона дражниться?!}

^{— Діти, заспокойтесь! — О, яка це нелегка справа — бути вчителькою. Оксана Петрівна на хвилинку задумалась: «Що робити з цими бешкетниками?» — Хочете, я розповім вам історію, яку дуже любив мій дідусь?}

^{— Так! — гуртом відповів 3-В.}

^{— Отож один мудрець запитав своїх учнів: «Коли ви дізна­єтеся, що вже зійшло сонце і настав ранок?»}

^{— Як дивлюся на дерево й можу впізнати, де дуб, де горіх, де клен, — відповів один.}

^{— Як бачу стару сосну на вершині гори за селом, — промо­вив другий.}

^{— Як бачу, якого кольору квіти ростуть у траві, — завер­шив третій.}

^{— Ні, любі мої, — відказав мудрець, — сонце сходить і на­стає ранок, коли, дивлячись на людину, ви бачите в ній брата чи сестру. Інакше яка б пора дня не була надворі, в душі вашій темно й панує ніч.}

^{— Усі зрозуміли, про що ця оповідка? — поцікавилася Оксана Петрівна.}

^{— Олесю, ось твоя ручка.}

^{— Вибач, я не буду більше дражнитися...}

    ^{Молоденька вродлива вчителька дивилася на свій 3-В і подумки молилася за кожного.}

Тема: розповідь про дискусію про кольори на перерві. 

Головна думка: «Фарби — це одне, а світло — ін­ше».

Мета: розказати про кольори, уславлення гармонії в природі.  

Рід літератури: епос.

Жанр: оповідання.

Доведення, що прочитали оповідання

Прозовий твір невеликого обсягу (одна сторінка) розповідає про одну подію (дискусію на перерві), декілька персонажів (учителька й учні).

Будова твору

План.

1. Початок дискусії про кольори.

2. Колір світла – білий.

3. Оптика – розділ науки фізики.

Персонажі: учителька Оксана Петрівна, учні (Михайлик, Сашко, Максим, Олеся, Наталя, Петрусь)

^{ІІ. Перерва}

^{— Оксано Петрівно, допоможіть, будь ласка, в нас тут дискусія*, — це говорив Михайлик, «ходяча енциклопедія**» класу. — Ми вирішуємо, який колір найважливіший.}

^{— Голубий, бо небо голубе, — сказав Сашко.}

^{— Зелений, бо зелені листя й трава, — сказав Максим.}

^{— Червоний, бо червона кров, — промовила Олеся.}

^{— Жовтий, бо я його люблю, — додала Наталя.}

^{— Чорний, бо він найтемніший, — сказав наостанку Петрусь.}

^{— Ні, любі мої, найголовніший колір білий, бо білого кольору світло, завдяки якому ми бачимо всі інші кольори. Але знайте, що без синього, жовтого, зеленого, червоного нема й білого. Тож усі головні, усі важливі.}

^{— Це з фізики? — питає Михайлик.}

^{— З фізики, про це розповідає така наука, як оптика.}

^{— Але ж якщо змішати всі фарби, буде не білий, а чорний! — здивувався Петрусь. — Я пробував...}

^{— Фарби — це одне, а світло — ін­ше, — зауважив Михайлик.}

^{*Дискутувати — сперечатися, обговорювати щось.}

^{**Ходяча енциклопедія — так кажуть про людину, яка має всебічні знання і може пояснити чимало питань; всезнайко, ерудит, розумник, ходячий довідник.}