ОСІНЬ
Листячко дубове,
листячко кленове
жовкне і спадає
тихо із гілок.
Вітер позіхає,
в купу їх згортає
попід білу хату
та на моріжок.
Айстри похилились,
ніби потомились —
сонечка немає,
спатоньки пора!
А красольки в'ялі
до землі припали.
Наче під листочком
вітер догоря.
Тема: лірична розповідь про осінь і колискова для осені.
Головна думка: «спатоньки пора!»
Мета: показати, як природа готується до зими.
Художні засоби
Епітети: «листячко дубове», «листячко кленове», «білу хату», «спадає тихо».
Уособлення: «вітер позіхає, в купу згортає», «айстри похилились», «красольки до землі припали».
Анафора: «Листячко…».
Порівняння: «Айстри похилились, ніби потомились», «наче під листочком
вітер догоря».
Риторичні оклики: «Айстри … спатоньки пора!»
Пестливі слова: «Листячко», «сонечка», «спатоньки», «красольки», «листочком».
Інверсія: «листячко дубове, листячко кленове».
Кількість строф: дві.
Вид строфи: восьмивірш.
Віршовий розмір: тристопний хорей.
|
ві |
тер |
по |
зі |
ха |
є |
|
в ку |
пу |
їх |
згор |
та |
є |
|
по |
під |
бі |
лу |
ха |
ту |
|
та |
на |
мо |
рі |
жок |
|
/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/
/_U/_U/_
Рими: дубове – кленове, спадає – позіхає – згортає, гілок – моріжок, похилились – потомились, в’ялі – припали, пора – догоря.
Ознаки осені
|
«листячко дубове, листячко кленове жовкне» |
Жовтіє листя листяних дерев |
|
«спадає тихо із гілок» |
Сухе листя опадає на землю |
|
«вітер… в купу їх згортає» |
Частіше вітряна погода |
|
«айстри похилились» |
Відцвітають осінні квіти |
|
«сонечка немає» |
Усе менше сонячних днів |
|
«красолька в’яла» |
Відмирає наземна частина багатьох трав’янистих рослин |
|
«спатоньки пора» |
Готуються до зими рослини, впадають у сплячку комахи, деякі звірі. |
|
«красольки в'ялі до землі припали» |
В’яне наземна частина багатьох рослин. |
Короткий віршик про осінню пору, як готуються рослини до зими.
У першій строфі йдеться про листяні дерева, на яких спочатку «листячко … жовтіє». Згодом щонайменший вітер зриває сухе листя, воно в осінньому танці опадає на землю.
У другій строфі уявляємо інші рослини, як «айстри похилились, ніби потомились», адже відцвітають осінні квіти, і «красольки в'ялі до землі припали», бо відмирає наземна частина багатьох трав’яних рослин.
Настрій: сонливий («позіхає», «спатоньки пора»), журливий («сонечка нема»).
Проте не можна сказати, що поетесі не подобається осінь. Пестливими словами вона дає зрозуміти читачеві, що кожна пора року по-своєму неповторна.