ЧОГО Я ВЧУСЯ?
Вдома вчить мене матуся,
в школі вчить мене учитель,
і сама я пильно вчуся
рідним словом говорити.
Вчусь не тільки говорити,
а й читати і писати,
щоби здивувались діти,
щоб раділи мама й тато.
Щоб пішла між люди слава,
щоб сказали: «От, дитинка!
Пильна, мудра і ласкава
ця маленька українка!»
Тема: розповідь про маленьку українку.
Головна думка: «От, дитинка! Пильна, мудра і ласкава ця маленька українка!»
Мета: заклик до дітей наполегливо вивчати рідну мову.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Художні засоби
Епітети: «рідним словом», «пильна, мудра і ласкава».
Метафора: «пішла між люди слава».
Риторичний оклик: ««От, дитинка!», «Пильна, мудра і ласкава ця маленька українка!».
Повтори (анафора): «Щоби…», «Щоб…».
Перелічення: «Пильна, мудра і ласкава».
Пестливі слова: «матуся», «дитинка», «маленька».
Інверсія: «Вдома вчить мене матуся», «Щоб пішла між люди слава».
Кількість строф: три.
Вид строфи: чотиривірш (катрен).
Віршовий розмір: чотиристопний хорей.
|
щоб |
пі |
шла |
між |
лю |
ди |
сла |
ва |
|
щоб |
ска |
за |
ли |
от |
ди |
тин |
ка |
|
пиль |
на |
му |
дра |
і |
ла |
ска |
ва |
|
ця |
ма |
лень |
ка |
У |
кра |
їн |
ка |
/_U/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/_U/
Римування: перехресне (АБАБ)
Рими: матуся – вчуся, говорити – писати – діти, слава – ласкава, дитинка – українка.