ВІДЛІТАЮТЬ ПТАХИ
Відлітають птахи в теплий край, в теплий край,
з ними пісня злітає журлива,
золотаво-червоний задумався гай,
похилилась калина вродлива.
Зажурилась вона у осінній красі,
жовте листя тремтить, опадає,
з неба линуть до нас журавлів голоси
так, що серце на мить завмирає.
Завмирає серденько, сумує й болить,
в тиші сонячній верби зітхають,
спів сумний небесами на крилах летить —
рідний край журавлі залишають.
Тема: лірична розповідь про відліт журавлів.
Головна думка: «спів сумний небесами на крилах летить — рідний край журавлі залишають».
Мета: відліт журавлів навіює журливий настрій.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Художні засоби
Епітети: «теплий край», «золотаво-червоний гай», «пісня журлива», «калина вродлива», «осінній красі», «жовте листя», «тиші сонячній», «спів сумний».
Постійні епітети: «рідний край».
Уособлення: «пісня злітає», «задумався гай», «калина…зажурилась», «листя тремтить», «серденько сумує й болить», «верби зітхають», «спів на крилах летить».
Метафора: «линуть до нас журавлів голоси», «серце завмирає», «завмирає серденько».
Повтори: «в теплий край, в теплий край».
Інверсія: «золотаво-червоний задумався гай, похилилась калина вродлива».
Пестливі слова: «серденько».
Перелічення: «завмирає серденько, сумує й болить».
Кількість строф: три.
Вид строфи: чотиривірш (катрен)
Віршовий розмір: чотиристопний анапест.
|
ві |
длі |
та |
ють |
пта |
хи |
в те |
плий |
край |
в теп |
лий |
край |
|
з ни |
ми |
пі |
сня |
злі |
та |
є |
жур |
ли |
ва |
|
|
|
зо |
ло |
та |
во |
чер |
во |
ний |
за |
ду |
мав |
ся |
гай |
|
по |
хи |
ли |
лась |
ка |
ли |
на |
вро |
дли |
ва |
|
|
/UU_/UU_/UU_/UU_/
/UU_/UU_/UU_/U
/UU_/UU_/UU_/UU_/
/UU_/UU_/UU_/U
Римування: перехресне (АБАБ)
Рими: край – гай, журлива – вродлива, опадає – завмирає, болить – летить, зітхають – залишають.
Вірш про відліт у вирій журавлів.
Настрій: сумний, зажурений, а передають його такі рядки поезії: «з ними пісня злітає журлива», «калина … зажурилась вона у осінній красі», «завмирає серденько, сумує й болить».