Тема: казкова розповідь про один день із життя спортивних товаришів – Скейта і Велосипеда.
Головна думка: «до наступної прогулянки».
Мета: заклик до активного відпочинку.
Рід літератури: епос.
Жанр: казка.
Ознаки казки
Персонажі: неживі предмети розмовляють.
Казкові імена: Скейт, Велосипед, Вітерець, Сонечком.
Слова-повтори: час від часу.
Добро перемагає зло: хлопчик приділив увагу спортивним товаришам.
Дійові персонажі: Скейт, Велосипед, Вітерець, хлопчик Ромчик, Сонечко, горобець, кішка.
Назва казки дуже влучна, бо всіх персонажів поєднує спорт.
План
1. У кутку нудьгував Скейт.
2. Велосипед чекає вечора.
3. Вітерець – їхній товариш.
4. Хлопчик схопив улюбленців.
5. Бадьора спортивна прогулянка.
6. Додому прийшли пізно.
7. До наступної прогулянки.
Зміна настрою Скейта
Нудьгуючий, дрімаючий |
«Він давно вже дрімав, не виходячи з кімнати» |
Сумний, зажурений |
«Скейт тихенько зітхнув» |
Розчарований |
«Скейт опустив голову нижче» |
Бадьорий, радісний |
««Бадьорить!» — подумав той, ледь не перетворившись на човник» |
Захоплений |
«Прогулянка в рюкзаку вже не здавалася нудною» |
Веселий |
«Скейт весело підстрибував у нього за спиною» |
Стомлений |
«Утомлені Скейт і Велосипед одразу поснули» |
СПОРТИВНІ ТОВАРИШІ
У кутку лежав Скейт. Він давно вже дрімав, не виходячи з кімнати. Лише теплі руки господаря час від часу протирали пил.
А за якісь кілька метрів нетерпляче чекав вечора Велосипед. Господар вранці сказав, що, як спаде спека, вони проїдуться до парку.
Скейт тихенько зітхнув. Він страшенно любив прогулянки, коли мчиш з вітром наввипередки.
З відчиненої кватирки з'явивсь легкий Вітерець — їхній товариш.
— Сьогодні покатаємось!
Велосипед закивав кермом і пищалкою, а Скейт опустив голову нижче.
Та Роман забіг у кімнату так швидко, що навіть Вітерець сховався за фіранкою. Він схопив одного улюбленця за край і кинув його в рюкзак, другого взяв за кермо і вивіз на вулицю.
Після прохолоди у квартирі на вулиці було спекотно. Теплі руки Ромка разом із Сонечком нагрівали Велосипед. Він уже надумав сховатися в тінь великих лип, як побачив оком-фарою воду.
«Фонтан! Вітерцю, не підведи!»
Господар охоче повернув у бік води. Хлопчик зачерпнув долонькою воду, вмився, а коли схилився, то й Скейт намочив.
«Бадьорить!» — подумав той, ледь не перетворившись на човник. Прогулянка в рюкзаку вже не здавалася нудною.
Роман, залишивши Велосипед біля фонтана, побіг по морозиво, а Скейт весело підстрибував у нього за спиною.
Поки господаря не було, до Велосипеда пристрибав горобець — може, тут і зернята знайдуться.
Але з іншого боку підкралася кішка і злякала пташку. Задоволено потяглась і вже надумала поніжитися біля колеса, як повернувся Роман.
Він сів на велик і помчав алеєю донизу.
Там біля озера хлопчик дістав Скейт і, лишивши двоколісного насолоджуватися співом пташок, побіг спускатися з крутої гірки.
Додому прийшли аж тоді, коли сонце сіло.
Утомлені Скейт і Велосипед одразу поснули. До наступної прогулянки з Ромчиком.