Тема: пізнавальна розповідь про водяну лілію.
Головна думка: «Склала біла лілея пелюсточки й тихо пішла спочивати під воду».
Мета: уславлення природного різноманіття, розповісти про водяну лілію.
Рід літератури: епос.
Жанр: казка.
Вид казки: казка про тварин.
Ознаки казки
Персонажі: наділені людськими рисами, уміють розмовляти.
Добро перемагає зло: лілея попередила метелика про небезпеку.
Будова твору
Зачин |
«Є у ставу біла квітка — водяна лілея…» |
Основна частина |
«Сідає на білу квітку метелик…» |
Кінцівка |
«Склала біла лілея пелюсточки й тихо пішла спочивати під воду…» |
План
1. Є у ставу водяна лілея.
2. На білу квітку сідає метелик.
3. Лілея попереджає про небезпеку.
4. Метелик полетів на берег.
Персонажі: квітка – водяна лілія і комаха – метелик.
Розповідь про ставлення квітки до метелика
Водяна лілея гарно поставилася до метелика.
Коли комаха сіла на квітку, щоб переночувати, вона одразу попереджає про небезпеку. Лагідно просить знайти інші квіти, бо сама ночує під водою. Переживає, щоб не завдати шкоди гостю.
Попереджений метелик полетів на берег шукати інше місце для ночівлі.
Інсценізація «Метелик і лілея»
На сцені стоїть дівчинка у костюмі білої лілії. Угорі над нею переміщується велике картонне сонечко.
Л і л е я Уже вечір наближається швидкою ходою.
Пора готуватися до сну.
До неї підбігає хлопчик у костюмі барвистого метелика.
М е т е л и к Яка гарна квітка! Я залюбки тут переночую.
Л і л е я Лети, метелику, шукай собі інших квіток.
М е т е л и к Я шукаю нових друзів.
Ти не хочеш дружити?
Л і л е я Друзі – це чудово!
А на воді на тебе чатує небезпека.
Справа втім, що я лягаю вночі спати під водою.
М е т е л и к Чому?
Л і л е я Бо в мене там, під водою, м'яка постіль.
М е т е л и к Дякую, що попередила мене про небезпеку.
Краще я пошукаю квітку на березі.
Лілея піднімає і складає над головою руки, сама присідає на підлогу. Метелик біжить зі сцени. Завіса.
ДЕ НОЧУЄ ВОДЯНА ЛІЛЕЯ?
Є у ставу біла квітка — водяна лілея. Росте вона собі у воді. Радісно розкриває свої пелюсточки до сонця.
Сідає на білу квітку метелик. Хоче переночувати, бо вже вечір наближається. Раптом квітка говорить:
— Лети, метелику, шукай собі інших квіток, бо я лягаю вночі спати під водою.
— Чому? — дивується метелик.
— Бо в мене там, під водою, м'яка постіль.
Склала біла лілея пелюсточки й тихо пішла спочивати під воду. А метелик полетів на берег.