ПАХНЕ ЛІС ОСІННІЙ
Пахне ліс осінній гіркуватим димом,
що приніс з собою вітерець із поля.
Стали, мов у казці, раптом золотими
липи і берези, буки і тополя.
Сушить хтось на сонці павутин шнурочки.
Розсипає терен ягоди синенькі.
Мов курчата жовті до рудої квочки —
до пенька старого туляться опеньки.
Тема: поетична розповідь про осінні пахощі лісу.
Головна думка: «пахне ліс осінній».
Мета: розповісти про пахощі осіннього лісу.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Вид лірики: пейзажна.
Художні засоби
Епітети: «гіркуватим димом», «курчата жовті», «ягоди синенькі».
Уособлення: «пахне ліс», «приніс вітерець», «стали золотими липи…», «розсипає терен ягоди», «туляться опеньки».
Метафора: «павутин шнурочки».
Порівняння: «мов у казці», «мов курчата жовті до рудої квочки».
Перелічення: «липи і берези, буки і тополя».
Пестливі слова: «вітерець», «синенькі».
Інверсія: «Розсипає терен ягоди синенькі».
Кількість строф: дві.
Вид строфи: чотиривірш (катрен).
Віршовий розмір: шестистопний хорей
|
су |
шить |
хтось |
на |
сон |
ці |
па |
ву |
тин |
шну |
ро |
чки |
|
роз |
си |
па |
є |
те |
рен |
я |
го |
ди |
си |
нень |
кі |
|
мов |
кур |
ча |
та |
жов |
ті |
до |
ру |
до |
ї |
кво |
чки |
|
до |
пень |
ка |
ста |
ро |
го |
ту |
ля |
ться |
о |
пень |
ки |
/_U/_U/_U/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/_U/_U/_U/
Римування: перехресне (АБАБ)
Рими: димом – золотими, поля – тополя, шнурочки – квочки, синенькі – опеньки.
Короткий віршик про осінні пахощі лісу.
У першій строфі золотий ліс пахне осіннім гіркуватим димом, що йде з полів, коли господарі спалюють опале листя чи бадилля. Проте тепер доведено, що спалювати сухе листя не є екологічно правильним, тому можна зауважити, що епітет гіркуватий набуває особливого значення.
У другій строфі читача переслідує терпкий запах спілих ягід глоду, приємний аромат грибного багатства.