Тема: розповідь про те, як калина допомогла козаку врятувати дівчину-красуню з полону.
Головна думка: «А калину — свою рятівницю — повік шанували».
Мета: уславлення калини – символу України, який повік шанують.
Рід літератури: епос.
Жанр: легенда.
Будова твору
|
Зачин |
«Колись давно в одному селі збиралися одружитися козак і дівчина-красуня…» |
|
Основна частина |
«Дівчина була не тільки вродлива, а й смілива та кмітлива…» |
|
Кінцівка |
«З того часу дівочу красу порівнюють з калиною…» |
План
1. Загарбники схопили красуню.
2. Дівчина кидає намистини на дорогу.
3. Намистини почали проростати.
4. Калина – звісточка від нареченої.
5. Шана дереву-рятівнику.
6. Смак сліз і неволі.
7. Оспівана народом калина.
Цитатна характеристика козака
|
Сміливий, відважний |
«Як почув козак, що його кохану в полон захопили, кинувся з побратимами її наздоганяти» |
|
Кмітливий, догадливий |
«Побачивши на дорозі кущі калини, зрозумів: це — звісточка від його нареченої» |
|
Сильний, спритний, нездоланий |
«Наздогнали козаки загарбників, перемогли їх у бою й визволили полонянку» |
|
Щасливий |
«Молоді повернулися додому, справили весілля та жили мирно й щасливо» |
|
Шанобливо ставиться до символів рідної землі |
«А калину — свою рятівницю — повік шанували» |
Цитатна характеристика дівчини-красуні
|
Вродлива |
«Колись давно в одному селі збиралися одружитися козак і дівчина-красуня» |
|
Захоплена в полон |
«Аж тут чорним вихором налетіли загарбники, схопили красуню й зникли» |
|
Смілива й кмітлива |
«Дівчина була не тільки вродлива, а й смілива та кмітлива» |
|
Щаслива |
«Молоді повернулися додому, справили весілля та жили мирно й щасливо» |
|
Шанобливо ставиться до символів рідної землі |
«А калину — свою рятівницю — повік шанували» |
Реальне в творі
|
«Аж тут чорним вихором налетіли загарбники, схопили красуню й зникли» |
Загарбники нападали на нашу землю. |
|
«Несе її ворожий кінь, а вона кидає червоні намистинки на дорогу, щоб дати знак, де її шукати» |
Дівчата носили червоні коралі. |
|
«Як почув козак, що його кохану в полон захопили, кинувся з побратимами її наздоганяти» |
Козаки захищали землю і народ. |
|
«Молоді повернулися додому, справили весілля та жили мирно й щасливо. А калину — свою рятівницю — повік шанували» |
Калина – народний рослинний символ України. |
|
«Але весільний коровай в Україні й нині прикрашають кетягами калини» |
Правда. |
|
«А ягоди її гіркі, наче смак сліз і неволі» |
Ягоди є гіркуватими на смак. |
|
«З того часу дівочу красу порівнюють з калиною. Про цей чарівний кущ складено безліч пісень, віршів і приказок» |
У народній творчості багато згадок про калину. |
Вигадане в творі
|
«Намистинки почали проростати — й утворилися кущі з червоними кетягами калини...» |
ЯК КАЛИНА ДІВЧИНУ ВІД ПОЛОНУ ВРЯТУВАЛА
Колись давно в одному селі збиралися одружитися козак і дівчина-красуня. Аж тут чорним вихором налетіли загарбники, схопили красуню й зникли.
Дівчина була не тільки вродлива, а й смілива та кмітлива. Несе її ворожий кінь, а вона кидає червоні намистинки на дорогу, щоб дати знак, де її шукати.
І сталося диво! Намистинки почали проростати — й утворилися кущі з червоними кетягами калини...
Як почув козак, що його кохану в полон захопили, кинувся з побратимами її наздоганяти. Побачивши на дорозі кущі калини, зрозумів: це — звісточка від його нареченої. Наздогнали козаки загарбників, перемогли їх у бою й визволили полонянку.
Молоді повернулися додому, справили весілля та жили мирно й щасливо. А калину — свою рятівницю — повік шанували.
Правда це чи ні, невідомо. Але весільний коровай в Україні й нині прикрашають кетягами калини. А ягоди її гіркі, наче смак сліз і неволі. Як не вірите — скуштуйте самі.
З того часу дівочу красу порівнюють з калиною. Про цей чарівний кущ складено безліч пісень, віршів і приказок.