Тема: розповідь про хлопчика Василька та його пригоду зі знаком м’якшення.

Головна думка: «уже я зрозумів, що може знак м'якшення».

Мета: розповісти про важливу роль знаку м’якшення в українській мові.

Рід літератури: епос.

Жанр: оповідання.

Довели, що прочитали оповідання

Твір невеликого обсягу (одна сторінка) про одну подію (сніданок, коли могла відбутися уявна пригода зі знаком м’якшення) з життя персонажа (хлопчика Василька)

Будова твору

План

1. Василько думає про літери.

2. Хлопчик ображає одну букву. 

3. Знак м’якшення розсердився.

4. Де сховатися хлопчику?

5. Осел хвостом помахує.

6. Василько просить вибачення.

7. Знову вдома.

Персонажі: хлопчик Василько і знак м’якшення.

Розповідь ведеться від імені автора.

Цитатна характеристика хлопчика Василька

Чи співчуваєш хлопчикові Васильку

   Я співчуваю хлопчикові.

   Він легковажно поставився до навчання, за що був покараний. Василькові довелося пережити небезпечну пригоду з риссю. Хлопець відчув переляк та стривоженість через те, що образив знак м’якшення.

   Василькові можна поспівчувати, адже він зрозумів свою помилку і вибачився, а також намагається стати кращим.

^{ПРИГОДА ЗІ ЗНАКОМ М'ЯКШЕННЯ}

     ^{Василь сидів на кухні, їв рисову кашу й думав про літери в абетці.}

^{— Як їх багато! Аж тридцять три! — зітхнув він. — Ще й знак м'якшення серед них. Інші літери позначають звуки, а він не позначає жодного звука, ні бе ні ме — буква німа!  Навіщо він?}

    ^{А знак м'якшення почув, що хлопчик казав. Розсердив­ся, надувся та як лясне, мов батогом! З несподіванки Ва­силь аж підскочив: що це з його кашею сталося? Був РИС, а стала РИСЬ, хижа та зла! То знак м'якшення таке диво зробив — РИС на РИСЬ перетворив.}

^{Злякався хлопчик. Треба тікати! Вискочив надвір, а рись за ним! «Сам не втечу… Якби мені КІНЬ» — поду­мав він. Ураз з'явився КІНЬ. Скочив Василь на нього та й помчав, аж у вухах засвистіло.}

     ^{А знак м'якшення зно­ву — лясь! Був КІНЬ, а став КІН*, і Василь на кону, тобто на сцені. «Де мені схова­тися? — стривожився він. — У полі не сховаюся, бо рись дожене. Треба добігти до людських ОСЕЛЬ!»}

      ^{Оселі виднілися недалечко. Побіг хлопчик до них. Коли це ще раз ляснуло. Дивиться він, а замість ОСЕЛЬ стоїть ОСЕЛ, хвостом помахує, мух відганяє.}

^{— Годі вже, годі! — гукнув Василь. — Уже я зрозумів, що може знак м'якшення.}

^{— Чи не хочеш до СІЛ дістатися? — запитав його знак м'якшення.}

^{— Не хочу, не треба! Бо із СІЛ ти зробиш СІЛЬ. Не сердься! Вибач, що не цінував тебе.}

^{— Отож-то!}

    ^{Василь знову вдома на кухні, перед ним тарілка з рисо­вою кашею. «Смачного», — сказав він сам до себе та шви­денько доїв кашу. Про всяк випадок, щоб знак м'якшення, бува, не передумав.}

^{* Кін — спеціальний майданчик, на якому показують вистави; сцена.}