ХТО ЯК ГОВОРИТЬ

Все, що живе на світі,

уміє розмовляти.

Уміють говорити

зайці і зайченята.

 

По-своєму говорять

і риби серед моря,

і у садочку пташка,

і у траві комашка...

Говорять навіть квіти

з блискучими зірками...

— А як говорять діти?

— Так, як навчила мама!

 

— Прийми ж, матусю, слово

подяки від дитини

за нашу рідну мову,

за мову України.

Тема: монолог-подяка за українську мову.

Головна думка: «Прийми ж, матусю, слово подяки від дитини за нашу рідну мову, за мову України».

Мета: заклик пишатися, вивчати і спілкуватися українською мовою – державною мовою нашої Батьківщини.  

Рід літератури: епос.

Жанр: лірика.

Вид лірики: патріотична.

 

Художні засоби

Епітети: «блискучими зірками», «рідну мову».

Уособлення: «говорять навіть квіти».

Метафора: «Уміють говорити зайці і зайченята», «по-своєму говорять».

Риторичне запитання: «А як говорять діти?».

Риторичний оклик: «Так, як навчила мама!».

Звертання: «матусю»

Анафора: «І у…», «За …».

Перелічення: «і риби …, і … пташка, і … комашка».

Гіпербола: «все, що живе на світі, уміє розмовляти».

Інверсія: «Уміють говорити зайці і зайченята», «Говорять навіть квіти

з блискучими зірками».

Пестливі слова: «садочку», «матусю»

 

Кількість строф: чотири.

Віршовий розмір: тристопний ямб.

по

сво

Є

му

го

во

рять

і

ри

Би

се

ред

мо

ря

і

у

Са

до

чку

пта

шка

і

у

тра

ві

ко

ма

шка

/U_/U_/U_/U

/U_/U_/U_/U

/U_/U_/U_/U

/U_/U_/U_/U

 

Кількість строф: чотири.

Вид строфи: чотиривірш (катрен)

 

Римування: переважає перехресне (АБАБ).

Рими: розмовляти – зайченята, пташка – комашка, квіти – діти, дитини – України.

 

Вірш про те, хто як говорить.

У перших двох строфах читаємо, що всі живі створіння уміють розмовляти: і звірі, і риби, і птахи, і комахи. Зазвичай кожному з нас доводилося не один раз чути немовні звуки, які видають більшість тварин.

У третій строфі дізнаємося, що діти говорять так, як їх навчить мама, адже саме вона стає першим вчителем для кожного з нас.  

У четвертій строфі ліричний герой вдячний матері за привиту любов до української мови, бо вона є рідною (державною) мовою нашої країни – України.

Я би назвав вірш «Подяка».

 

Мій внесок у збереження рідної мови

Що було б, якби в українській мові не стало звуків