Тема: розповідь про давньослов’янського бога Перуна.

Головна думка: «перун — верховний бог давніх слов'ян».

Мета: розказати про вірування давніх слов’ян, бо хто не знає минулого, той не має майбутнього.

Рід літератури: епос.

Жанр: оповідання.

Будова твору

План

1. Перун – верховний бог.

2. Бог посилає грім та блискавку.

3. Четвер – день Перуна.

  Можна сказати, що фразеологізм «після дощику, в четвер» тісно пов'язаний із Перуновим днем.

  У давнину четвер вважався днем Перуна, коли слов’яни поклонялися ідолові бога, зверталися до  нього з проханнями дощу. За давніми віруваннями рух колісниці Перуна пояснював грім, а політ стріл – блискавку. Бог Перун пробивав хмари, щоб ішов дощ. Проте часто-густо такі прохання не приносили бажаного результату навіть у такий день.

   У фольклорній спадщині залишився влучний вислів «після дощику, в четвер», який означає ніколи, нездійсненність бажань.

ПЕРУН

    Перун — верховний бог давніх слов'ян, бог грому та блискавки, родючості, покровитель хліборобів.

    У давнину люди вірили, що високо в небі Перун мчить у своїй колісниці, запряженій вогнегривими кіньми. Гримить колісниця — чують грім . Летять стріли Перуна — бачимо блискавку. А потім піде дощ, щедро зрошуватиме землю для гарного врожаю.

    Днем Перуна вважали четвер, а його священним деревом — дуб. Перед ідолом¹ Перуна розпалювали вогнище з дубових гілок. Біля підніжжя ідола воїни розклада­ли зброю. А в походах попереду війська возили фігуру дерев'яного Перуна, щоб захищав військо від ворога.

^{1. Ідол – статуя, що зображує бога.}