МАРІЧКА І ЗВИЧКА
У Марічки гарна звичка —
любить все робить Марічка:
полежати, потім сісти,
потім булку з медом з'їсти.
Потім трішечки поспати
та на гулі вийти з хати…
Роботяща в нас Марічка,
тільки дивна в неї звичка.
Тема: поетична розповідь про звичку дівчинки Марічки.
Головна думка: «дивна в неї звичка».
Мета: заклик не лінуватися, щоб така поведінка не стала звичкою.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш (гумористичний).
Художні засоби
Епітети: «гарна звичка», «дивна звичка».
Повтори: «потім».
Зменшуваний суфікс: «Марічка», «трішечки».
Кількість строф: дві.
Вид строфи: чотиривірш (катрен).
Віршовий розмір: чотиристопний хорей.
|
по |
тім |
трі |
ше |
чки |
по |
спа |
ти |
|
то |
на |
гу |
лі |
вий |
ти |
з ха |
ти |
|
ро |
бо |
тя |
ща |
в нас |
Ма |
рі |
чка |
|
тіль |
ки |
див |
на |
в не |
ї |
зви |
чка |
/_U/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/_U/
Римування: суміжне (ААББ)
Рими: звичка – Марічка, сісти – з’їсти, поспати – хати, Марічка – звичка.
Можна стати схожими на Марічку, коли:
1) відкладати виконання домашніх завдань на потім;
2) думати про відпочинок замість того, щоб спочатку виконати завдання;
3) бути неповороткими і повільними у діях, тоді втрачаєш багато дорогоцінного часу;
4) відпочинок називати роботою.
Короткий гумористичний вірш про дивну звичку дівчинки Марічки.
Читаємо в тлумачному словникові, що звичка може означати манеру поведінки, яка стала звичною; звикання.
Автор закликає не лінуватися, щоб ця погана риса характеру не переросла у звичку, коли її буде важче побороти.