ЛІС ВОСЕНИ
|
Давно вже скошені лани стоять степи похило, а в лісі, в лісі восени так любо ще, так мило.
На липах листя золоте, тріпоче понад вами, неначе знову ліс цвіте осінніми квітками.
Там наче макові квітки на гілці зайнялися, там наче жовті нагідки промінням пройнялися.
Тут в росах квіти лісові, там струмені прозорі, ось кущ біліє на траві, як шум на синім морі. |
Там шпак доспівує пісні, всю душу виливає, якісь брехеньки голосні сорока розпускає.
Ось жовтий лист на зайця впав, і заєць стрепенувся, схопивсь, на задні лапки став і вбік кудись метнувся.
Он ледве чутно ходить лис. То зникне між травою, то вгору дивиться кудись і крутить головою.
Навколо листя золоте тріпоче понад нами, неначе вдруге ліс цвіте осінніми квітками. |
Тема: поетична розповідь про ліс восени.
Головна думка: «в лісі восени так любо ще, так мило».
Мета: замилування красою осіннього лісу.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Вид лірики: пейзажна.
Художні засоби
Епітети: «листя золоте», «макові квітки», «жовті нагідки», «струмені прозорі», «синім морі», «жовтий лист».
Уособлення: «стоять степи похило».
Метафора: «всю душу виливає», «брехеньки голосні сорока розпускає».
Порівняння: «неначе знову ліс цвіте осінніми квітками», «наче макові квітки на гілці зайнялися», «наче жовті нагідки промінням пройнялися», «як шум на синім морі».
Повтори: «а в лісі, в лісі…», «так любо ще, так мило».
Рефрен: «Навколо листя золоте тріпоче понад нами, неначе вдруге ліс цвіте осінніми квітками».
Інверсія: «Он ледве чутно ходить лис».
Алітерація (буква с): «Давно вже скошені лани стоять степи похило, а в лісі, в лісі восени».
Кількість строф: шість.
Вид строфи: чотиривірш (катрен).
Віршовий розмір: чотиристопний ямб.
|
тут |
в ро |
сах |
кві |
ти |
лі |
со |
ві |
|
там |
стру |
ме |
ні |
про |
зо |
рі |
|
|
ось |
кущ |
бі |
лі |
є |
на |
тра |
ві |
|
як |
шум |
на |
си |
нім |
мо |
рі |
|
/U_/U_/U_/U_/
/U_/U_/U_/U
/U_/U_/U_/U_/
/U_/U_/U_/U
Римування: перехресне (АБАБ).
Рими: лани – восени, похило – мило, золоте – цвіте, вами – квітками, квітки – нагідки, зайнялися – пройнялися, прозорі – морі, пісні – голосні, виливає – розпускає, впав – став, стрепенувся – метнувся, лис – кудись, травою – головою.
Кольори: золотий (листя), червоний (мак), жовтий (нагідка), срібний (роса), білий (кущ).
Звуки: «тріпоче листя», «шпак доспівує пісні», «брехеньки голосні
сорока розпускає», «заєць стрепенувся…, метнувся», «ледве чутно ходить лис».