Тема: розповідь про молодого рибалку-музи́ку.
Мораль: «Коли я тобі грав, то ти не танцювала. Тепер танцюй не танцюй — я вже більш не гратиму!» (кожне заняття потребує відповідного уміння).
Мета: заклик працювати, адже без праці не витягнеш рибку з води.
Рід літератури: епос.
Жанр: байка.
Будова твору
|
Зачин |
«Жив собі колись молодий рибалка…» |
|
Основна частина |
«Якось уранці взяв рибалка сіть і сопілку та й поплив до високої скелі…» |
|
Кінцівка |
«Еге, — каже хлопець, — коли я тобі грав, то ти не танцювала…» |
План
1. Жив молодий рибалка-музика.
2. Думка сяйнула на скелі.
3. Рибалка співає найкращі пісні.
4. Поклав сопілку і закинув сіть.
5. Усьому свій час – відпочинку і праці.
Персонаж: рибалка.
Цитатна характеристика рибалки
|
Молодий чоловік |
«Жив собі колись молодий рибалка» |
|
Чудово грає на сопілці |
«І, всім на диво, чудово грав на сопілці» |
|
І рибалка, і музика |
«І рибалка, і музика, — відповідав той» |
|
Хоче схитрувати, вибирає легшу стежку |
«І сяйнула нараз йому думка: «Ну ж бо заграю: може, риба заслухається, може, заворожить її моя сопілка і вийде вона з моря на камінь?! Тоді мені тільки й діла, що позбирати її в кошик; не треба буде морочитися з сіткою!»» |
|
Зрозумів, що без праці не дістане рибки |
«Поклав сопілку, взяв сіть і закинув» |
|
Кожне заняття потребує відповідного уміння |
«…коли я тобі грав, то ти не танцювала. Тепер танцюй не танцюй — я вже більш не гратиму!» |
РИБАЛКА З СОПІЛКОЮ
Жив собі колись молодий рибалка. І, всім на диво, чудово грав на сопілці. Хто його почує — не зрушить з місця, доки не дослухає. А хлопець візьме, бува, з собою сопілку в море та й виводить при місяці прегарні мелодії.
— То ти рибалка чи музика? — часто питали його.
— І рибалка, і музика, — відповідав той. — Хіба одне одному вадить?
Якось уранці взяв рибалка сіть і сопілку та й поплив до високої скелі, що одна-однісінька височіла над водою далеко від берега. Довго сидів на голому камінні, милуючись нескінченним танцем хвиль. І сяйнула нараз йому думка: «Ну ж бо заграю: може, риба заслухається, може, заворожить її моя сопілка і вийде вона з моря на камінь?! Тоді мені тільки й діла, що позбирати її в кошик; не треба буде морочитися з сіткою!»
Та й ну одна за одною награвати найкращих пісень. Час збігав, але жодна рибина чомусь і носа з води не висунула.
Бачить рибалка — нічого не виходить. Поклав сопілку, взяв сіть і закинув. А як почав витягати — одразу відчув: там повно риби. Повибирав, і бідолашна риба забилася на березі.
— Еге, — каже хлопець, — коли я тобі грав, то ти не танцювала. Тепер танцюй не танцюй — я вже більш не гратиму!