ЧЕСНЕ СЛОВО!
|
Чесне слово, чесне слово! Я на власні очі бачив білосніжний вир сніжинок, що кружляли на дахах.
Чесне слово, чесне слово! Всі вони були неначе легкокрилі балерини в накрохмалених платтях.
Чесне слово, чесне слово! Всі хати — мов пароплави, а сніги — то океани, й наче острів — наш садок. |
Чесне слово, чесне слово! Запишавшись, як ті пави, білі киці й білі панни позирали з-за шибок.
Чесне слово, чесне слово! Грала музика чарівна з димарів, що зачепились якорями за зірки.
Чесне слово, чесне слово! Ніч прийшла, немов царівна, і одразу засвітились срібним інеєм гілки. |
Тема: поетичний монолог про казкові зимові враження.
Головна думка: «Чесне слово, чесне слово! Я на власні очі бачив».
Мета: заклик придивитися до краси зимової природи.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Художні засоби
Епітети: «білосніжний вир», «білі панни», «музика чарівна», «срібним інеєм».
Уособлення: «ніч прийшла», «грала музика… з димарів».
Метафора: «легкокрилі балерини», «зачепились якорями за зірки», «засвітились
срібним інеєм гілки», «кружляли на дахах».
Порівняння: «були неначе легкокрилі балерини в накрохмалених платтях», «всі хати — мов пароплави», «сніги — то океани», «наче острів — наш садок», «запишавшись, як ті пави», «ніч прийшла, немов царівна».
Повтори (рефрен): «Чесне слово, чесне слово!».
Повтори: «білі киці й білі панни».
Риторичний оклик: «Чесне слово, чесне слово!».
Кількість строф: шість.
Вид строфи: чотиривірш (катрен).
Віршовий розмір: чотиристопний хорей.
|
че |
сне |
сло |
во |
че |
сне |
сло |
во |
|
всі |
ха |
ти |
мов |
па |
ро |
пла |
ви |
|
а |
сні |
ги |
то |
О |
ке |
а |
ни |
|
й на |
че |
о |
стрів |
наш |
са |
док |
|
/_U/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/_U/
Цікавий вірш про красу природи взимку.
Побудований у вигляді монологу ліричного героя.
Його уява малює неймовірні картини: сніжинки – це балеринки, сніги – то океани, хати – мов пароплави, садок – наче острів. Він так запевняє читача словами: «чесне слово!», що не можемо йому не вірити. А переконатися на власні очі зможемо, коли також придивимося до краси довкілля.
Автор, як і його ліричний герой, також замилуваний красою природи, оживляє її, наділяє епітетами і багатьма порівняннями.
Вірш викликає почуття радості, замилування, замріяності, захоплення.