НАД КОЛИСКОЮ
|
Спи, мій малесенький, спи, мій синок... Я розкажу тобі безліч казок! Нащо ж ти віченьки знову розкрив?! Спи, моя пташко, то вітер завив.
Стогне і виє уже він давно, б'ється і стукає в наше вікно... Геть, розбишако, в далекі степи!.. Спи, моя ластівко, солодко спи!
Ось уже й вітер зовсім занімів... Мабуть, заснуть під намет полетів... Холодно зараз в лісах і лугах, — все потонуло в глибоких снігах. |
Бігають зайчики, мерзнуть, тремтять, затишок хочуть собі відшукать. Ось вони вгледіли, — кущик стоїть, — годі! Давно вже лисичка там спить.
Кинулись знову кудись на грядки, — ой, там ночують сьогодні вовки. Краще ви в поле біжіть, за лісок... Знайдете там ви соломки стіжок, —
глибше забийтесь, зарийтесь в снопки, щоб не знайшли вас голодні вовки... Спи ж, мій малесенький, годі гулять... Зайчики білі давно уже сплять. |
Тема: колискова для сина.
Головна думка: «Спи, мій малесенький, спи, мій синок... Я розкажу тобі безліч казок!»
Мета: уславлення батьківської любові до дітей за допомогою колискових пісень, які мають благотворний вплив на немовлят.
Художні засоби
Епітети: «далекі степи», «солодко спи», «глибоких снігах», «голодні вовки», «зайчики білі».
Уособлення: «вітер завив, стогне і виє, б’ється і стукає, … зовсім занімів, заснуть під намет полетів»,
Метафора: «все потонуло в … снігах», «солодко спи».
Перелічення: «Бігають зайчики, мерзнуть, тремтять».
Риторичний оклик: «Геть, розбишако, в далекі степи!», «Ось вони вгледіли, — кущик стоїть, — годі!».
Риторичне запитання: «Нащо ж ти віченьки знову розкрив?!».
Повтори: «Спи, мій».
Пестливі слова: «малесенький», «віченьки», «кущик», «зайчики», «лисичка», «лісок», «соломки», «стіжок», «снопки».
Інверсія: «Бігають зайчики, мерзнуть, тремтять», «ой, там ночують сьогодні вовки».
Звертання: «мій малесенький», «мій синок», «моя пташко», «розбишако», «моя ластівко».
Кількість строф: шість.
Вид строфи: чотиривірш (катрен).
Віршовий розмір: тристопний дактиль.
|
спи |
мій |
ма |
ле |
сень |
кий |
спи |
мій |
си |
нок |
|
Я |
роз |
ка |
жу |
то |
бі |
бе |
зліч |
ка |
зок |
|
на |
що |
ж ти |
ві |
чень |
ки |
зно |
ву |
роз |
крив |
|
спи |
мо |
я |
пта |
шко |
то |
ві |
тер |
за |
вив |
/_UU/_UU/_UU/_
/_UU/_UU/_UU/_
/_UU/_UU/_UU/_
/_UU/_UU/_UU/_
Римування: суміжне (ААББ).
Рими: синок – казок, розкрив – завив, давно – вікно, степи – спи, занімів – полетів, лугах – снігах, тремтять – відшукать, стоїть – спить, грядки – вовки, лісок – стіжок, снопки – вовки, гулять – сплять.
Колискові пісні призначалися до того, щоб присипляти немовлят, тому найчастіше це монолог ліричної героїні-матері. У ньому багато пестливих слів, звертань.
У перших трьох строфах для матері немовля є і пташкою, і ластівкою, а сила слова колискової пісні настільки сильна, що вона здатна заспокоїти, і навіть, прогнати вітер, оберігаючи дитячий сон.
А в наступних рядках починається казка, що сіє добро в дитячих сердечках. Казка про беззахисних зайчиків, які хочуть віднайти затишок. І материнська турбота вона для всіх, ба навіть зайчикам підкаже, де залишений людьми для них стіжок.
Яку роль відіграє колискова у житті дитини