РІДНИЙ ДІМ

Найкраще спиться в рідній хаті,

найліпший цвіт в своїм саду.

Найближча стежечка прим'ята

та, по якій додому йду.

 

Й берізки вдома найстрункіші,

найголубіша синь-ріка.

Пісні пташок тут найдзвінкіші,

я чую їх ще здалека.

І навіть небо найясніше

в моєму рідному селі,

і сонце світить яскравіше,

ніби всміхається мені.

 

Бо найдорожче, що ми маєм, —

це дружна і міцна сім'я.

Й нема прекраснішого краю,

ніж рідна батьківська земля.

Тема: поетичний монолог про любов до рідного дому.

Головна думка: «Бо найдорожче, що ми маєм, — це дружна і міцна сім'я. Й нема прекраснішого краю, ніж рідна батьківська земля»

Мета: уславлення родини, родинних цінностей.

Рід літератури: лірика.

Жанр: вірш.

 

Художні засоби

Сталі епітети: рідній хаті, рідна батьківська земля.

Епітети: стежечка прим’ята, берізки найстрункіші, найголубіша синь-ріка, небо найясніше, пісні найдзвінкіші, дружна і міцна сім’я, прекраснішого краю.  

Порівняння: «сонце світить…, ніби всміхається мені», «краю,

ніж рідна батьківська земля».

Повтори: найкраще, найліпший.

Інверсія: «Й берізки вдома найстрункіші», «Пісні пташок тут найдзвінкіші».

Алітерація [й]: «Найкраще спиться в рідній хаті… та, по якій додому йду … Й берізки вдома найстрункіші».

 

Кількість строф: чотири.

Вид строфи: чотиривірш (катрен).

Віршовий розмір: чотиристопний ямб.

і

на

віть

не

бо

най

я

сні

ше

в мо

є

му

рід

но

му

се

лі

 

/U_/U_/U_/U_/U

/U_/U_/U_/U_/

 

Римування: перехресне (АБАБ)

Рими: саду – йду, найстрункіші – найдзвінкіші, ріка – здалека, найясніше – найяскравіше, селі – мені, сім’я – земля. 

 

Уже з перших строф читачеві передається щастя ліричної героїні. Не можна не погодитися, що «найкраще спиться в рідній хаті», де затишок, турбота і любов. Людина з радістю повертається додому і «найближча стежечка та». Щаслива людина доброзичлива щодо навколишнього світу, у її сприйнятті  «найліпший цвіт», «берізки …найстрункіші», «найголубіша синь-ріка», «пісні пташок … найдзвінкіші», «небо найясніше», «сонце світить яскравіше».

У четвертій строфі дізнаємося про те, що для поетеси найдорожчим є «дружна і міцна сім'я», родинні цінності, які черпаються від рідної батьківської землі. Усе це наповнює ліричну героїню щастям, яким вона хоче поділитися зі своїм читачем.

 

Настрій вірша радісний та задушевний. Поетичний твір викликає тільки позитивні емоції, бо змушує замислитися про те, що там, де «дружна і міцна сім’я», людина почувається щасливою, вона радісно дивиться на світ.