СЛИВА
— Я щаслива, — каже слива, —
ворухнусь — на стежку злива...
— Ти, — кажу, — постій, як досі,
ще зелена, ще не осінь.
Полетять у вирій гуси —
ми самі всі сливи струсим.
Зашуміла листям скраю: —
Коли так, то почекаю.
Тема: поетичний діалог зі сливою, на якій багато зелених слив.
Головна думка: «ми самі всі сливи струсим».
Мета: оспівування багатства природи.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Художні засоби
Персоніфікація: «слива щаслива, каже, зашуміла листям, почекаю».
Метафора: «ворухнусь – на стежку злива».
Повтори: «ще …, ще».
Інверсія: «Полетять у вирій гуси».
Кількість строф: дві.
Вид строфи: чотиривірш (катрен).
Віршовий розмір: чотиристопний хорей.
|
я |
ща |
сли |
ва |
ка |
же |
сли |
ва |
|
во |
ру |
хнусь |
на |
стеж |
ку |
зли |
ва |
|
ти |
ка |
жу |
по |
стій |
як |
до |
сі |
|
ще |
зе |
ле |
на |
ще |
не |
о |
сінь |
/_U/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/_U/
Римування: суміжне (ААББ).
Рими: слива – злива, досі – осінь, гуси – струсим, скраю – почекаю.
Вислів «на стежку злива» означає багатий майбутній врожай слив, що падає на землю, немов злива.