Тема: прикрий випадок з другокласниками Мишком і Петриком.

Головна думка: «Невже він не знає, що так підло чинити?».

Мета: мати мужність визнати свою помилку.

Рід літератури: епос.

Жанр: оповідання.

 

Доведення, що прочитали оповідання

У творі невеликого обсягу (половина сторінки) йдеться про одну подію (хтось вимазав стіну чорнилом) в класі з життя декількох персонажів (учителька і учні), яка триває недовго (перерва і частина уроку)

 

Будова твору

Зачин

«Це сталося в другому класі…»

Основна частина

«Задзвенів дзвінок. До класу заходить учителька…»

Кінцівка

«Невже він не знає, що так підло чинити?»

План

1. Слід чорнила на стіні.

2. До класу зайшла вчителька.

3. У Мишка палець у чорнилі.

4. Петро ховає руку під парту.

5. Так підло чинити.

 

Персонажі: учителька, Мишко, Петро.

Позитивний персонаж Мишко, він не виказує Петра, вважає, що той сам повинен визнати свою провину.

Негативний персонаж Петро, який ховає руку під партою, і ще не відомо, чи вистачить йому мужності признатися у вчиненому.  

 

Я сказав би Мишкові й Петру, що краще гірка правда, ніж солодка брехня. Петро вчинив погано, він не зізнався у своїй провині. Мишкові треба навчитися постояти за правду, не брати на себе вину за чужий поганий вчинок.

 

ПАЛЕЦЬ У ЧОРНИЛІ

    Це сталося в другому класі. На перерві хтось, пустуючи, мазнув чорнилом стінку біля дверей. На стінці лишився слід від пальця.

    Задзвенів дзвінок. До класу заходить учителька. Вона побачила той слід на стіні й питає:

— Хто вимазав стіну чорнилом?

    Усі мовчать.

    На першій парті сидів Мишко. В нього палець був у чорнилі.

— Це ти? — питає вчителька.

— Ні, не я, — відповідає Мишко.

— Як тобі не соромно! — гнівається учителька. — Нашкодив, ще й не признаєшся.

    Мишко стоїть, похиливши голову. Він жде, коли Петро, що сидить за останньою партою, встане й скаже: «Це я мазнув стіну».

    Але Петро мовчить, заховавши під парту руку.

    Невже він не знає, що так підло чинити?