Тема: прикрий випадок з другокласниками Мишком і Петриком.

Головна думка: «Невже він не знає, що так підло чинити?».

Мета: мати мужність визнати свою помилку.

Рід літератури: епос.

Жанр: оповідання.

Доведення, що прочитали оповідання

У творі невеликого обсягу (половина сторінки) йдеться про одну подію (хтось вимазав стіну чорнилом) в класі з життя декількох персонажів (учителька і учні), яка триває недовго (перерва і частина уроку)

Будова твору

План

1. Слід чорнила на стіні.

2. До класу зайшла вчителька.

3. У Мишка палець у чорнилі.

4. Петро ховає руку під парту.

5. Так підло чинити.

Персонажі: учителька, Мишко, Петро.

Позитивний персонаж Мишко, він не виказує Петра, вважає, що той сам повинен визнати свою провину.

Негативний персонаж Петро, який ховає руку під партою, і ще не відомо, чи вистачить йому мужності признатися у вчиненому.  

Я сказав би Мишкові й Петру, що краще гірка правда, ніж солодка брехня. Петро вчинив погано, він не зізнався у своїй провині. Мишкові треба навчитися постояти за правду, не брати на себе вину за чужий поганий вчинок.

ПАЛЕЦЬ У ЧОРНИЛІ

    Це сталося в другому класі. На перерві хтось, пустуючи, мазнув чорнилом стінку біля дверей. На стінці лишився слід від пальця.

    Задзвенів дзвінок. До класу заходить учителька. Вона побачила той слід на стіні й питає:

— Хто вимазав стіну чорнилом?

    Усі мовчать.

    На першій парті сидів Мишко. В нього палець був у чорнилі.

— Це ти? — питає вчителька.

— Ні, не я, — відповідає Мишко.

— Як тобі не соромно! — гнівається учителька. — Нашкодив, ще й не признаєшся.

    Мишко стоїть, похиливши голову. Він жде, коли Петро, що сидить за останньою партою, встане й скаже: «Це я мазнув стіну».

    Але Петро мовчить, заховавши під парту руку.

    Невже він не знає, що так підло чинити?