Аналіз казки «Як коваль переміг змія» українська народна (тема, головна думка, будова твору, ознаки казки, план, цитатна характеристика персонажів)

Тема: казкова розповідь про Змія та коваля, який переміг злу тварину.

Головна думка: «А коваль за вуздечку — та й загнуздав Змія».

Мета: уславлення добра, як перемоги над злом.

Рід літератури: епос.

Жанр: казка.

Ознаки казки

Казковий зачин: «Жив колись…».

Казкові імена: Змій.

Слова-повтори: «сюди-туди», «проорав, виорав».

Дії-повтори: Змій тричі звертається до коваля.

Добро перемагає зло (коваль звів зі світу Змія, який людей нівечив).

Будова твору

Зачин	«Жив колись Змій…»
Основна частина	«Прилітає Змій до кузні, а вона зачинена залізними дверима…»
Кінцівка	«Погодився Змій. Висолопив у дірку язика…»

План

1. Коваль задумав врятувати людей.

2. Змій прилетів до кузні.

3. Коваль робить гвіздок.

4. Запряжений Змій виорав ниву.

Позитивний персонаж: коваль.

Негативний персонаж: Змій.

Казка вчить допомагати іншим, сміливо долати труднощі.

Цитатна характеристика коваля

Працьовитий	«»
Сміливий, відважний	«Збудував він недалеко від змієвого лігва собі кузню та й задумав, як би звести того зі світу, звісно, щоб він людей не нівечив»
Віруючий, богобоязний	«Що ж, то твоя воля. Дозволь тільки мені востаннє помолитись!»
Працьовитий	«От коваль за молот та давай скоріше робити гвіздка»
Метикуватий, кмітливий	«Висолопив у дірку язика, а коваль за гвіздка — та й прибив зміїв язик до стіни»
Переміг злого Змія	«Запріг його у соху та й проорав, виорав поле і Змія, звісно, заморив»
Приніс радість людям	«Люди зраділи та й собі давай корчувати ліс на поле»

Цитатна характеристика Змія

Злий, жорстокий, завдає горе людям	«Він їв людей і не давав їм проходу»
Роздратований	«От Змієві, як той коваль кує в кузні, досадно, що іде від коваля стук»
Нетерпеливий, голодний	«Ну, швидше, а то в мене вже слина з рота тече. Зараз!»
Недолугий, некмітливий	«Висолопив у дірку язика, а коваль за гвіздка — та й прибив зміїв язик до стіни»
Перестав завдавати лиха	«Змія, звісно, заморив»

ЯК КОВАЛЬ ПЕРЕМІГ ЗМІЯ

Жив колись Змій. Він їв людей і не давав їм проходу. І врятував людей од цього Змія один коваль. Збудував він недалеко від змієвого лігва собі кузню та й задумав, як би звести того зі світу, звісно, щоб він людей не нівечив. От Змієві, як той коваль кує в кузні, досадно, що іде від коваля стук.

Прилітає Змій до кузні, а вона зачинена залізними дверима.

— Гей, ковалю, що ти тут ляпаєш, не даєш мені спати? Я тебе з'їм!..

— Що ж, то твоя воля. Дозволь тільки мені востаннє помолитись!

— Молись!

От коваль за молот та давай скоріше робити гвіздка.

— Чом же ти не молишся, а знову ляпаєш? — гукає Змій.

— Та я молячись, — каже коваль, — ляпаю по ковадлу.

— Ну, швидше, а то в мене вже слина з рота тече. Зараз!

От зробив коваль гвіздка.

— Вже, я готовий. Як же, питає, ти мене їстимеш? Ось у стінах є дірки (звісно, пробують свердла), так ти висолопи сюди язик, я сяду на нього, а ти і проковтнеш мене.

Погодився Змій. Висолопив у дірку язика, а коваль за гвіздка — та й прибив зміїв язик до стіни. Змій сюди-туди не одірветься. А коваль за вуздечку — та й загнуздав Змія. Запріг його у соху¹ та й проорав, виорав поле і Змія, звісно, заморив. Люди зраділи та й собі давай корчувати ліс на поле.

^{1. Соха — землеробське знаряддя для орання землі.}