Тема: казкова розповідь про працьовитих бджілок, які захистили непривітного тетерука від мисливця.
Головна думка: «Відтоді не було в лісі кращих сусідів, ніж тетерук і бджоли».
Мета: заклик не бажати зла іншим, у дружбі порятунок.
Рід літератури: епос.
Жанр: казка.
Вид казки: про тварин.
Ознаки казки
Персонажі: тварини, які наділені людськими рисами, уміють розмовляти.
Слова-повтори: «ледь-ледь», «більше й більше».
Добро перемогло зло: бджілки і тетерук стали друзями.
Будова твору
|
Зачин |
«Серед лісу, на старенькій липі, мешкала родина бджіл…» |
|
Основна частина |
«Одного ранку, як завжди, смугасті полетіли збирати нектар…» |
|
Кінцівка |
«Відтоді не було в лісі кращих сусідів, ніж тетерук і бджоли…» |
План
1. Бджоли і тетерук – сусіди.
2. Ведмідь знищив бджолині запаси.
3. Безсоромний сусід.
4. Мисливець у лісі.
5. Бджілки рятують тетерука.
6. Найкращі сусіди в лісі.
Головні персонажі: бджоли і тетерук.
Другорядні персонажі: ведмідь і мисливець.
Розповідь ведеться від імені автора.
Цитатна характеристика бджіл
|
Живуть родиною, дружні |
«Серед лісу, на старенькій липі, мешкала родина бджіл…» |
|
Працьовиті, допомагають іншим |
«Працьовиті бджілочки на непривітний характер сусіда не зважали, а за потреби завжди йому допомагали» |
|
Привітні, доброзичливі, ввічливі |
«Ми, дядьку, летимо нектар збирати, — привітно пояснювали сусіду смугасті комахи» |
|
Сумні, зажурені |
«Коли працелюбні комашки повернулися, то побачили, що всі їх запаси знищені» |
|
Не є злопам’ятні |
«Працьовиті бджілочки знову назбирали багато меду й про прикрий випадок більше не згадували» |
|
Небайдужі |
«Ховайтеся, дядьку! Лісом ходить мисливець!» |
|
Рятують сусіда |
«Ні, так не можна! — вирішили бджоли. — Треба сусіда рятувати!» |
Цитатна характеристика тетерука
|
Немолодий, невдоволений |
«Був він немолодим і постійно чимось незадоволеним» |
|
Буркотун |
«Знову гудуть, — бурчав вранці на бджіл» |
|
Заздрісний, єхидний, мстивий |
«Ти ба, до бджіл «гості», — єхидно хмикнув тетерук. — Так їм і треба, а то літають тут — дзижчать…» |
|
Обманює |
«Я спав і нічого не чув, — пробурмотів птах» |
|
Безсоромний |
«От безсоромний, — хитали головами лісові звірята. — Бачив, що сусідів грабують і ні слова не сказав!» |
|
Зневірений |
«Будь що буде… Мені й підвестися несила…» |
|
Зрозумів, що був неправий |
«Дякую, друзі, — розчулено вимовив тетерук. — Якби не ви, не бачити мені більше сонечка» |
|
Став доброзичливим, дружним |
«Відтоді не було в лісі кращих сусідів, ніж тетерук і бджоли» |
Казка вчить бути добрими, не бажати зла іншим.
ХІБА МОЖЕ БУТИ ІНАКШЕ?
Серед лісу, на старенькій липі, мешкала родина бджіл, а під деревом, на землі, жив тетерук. Був він немолодим і постійно чимось незадоволеним.
— Знову гудуть, — бурчав вранці на бджіл.
— Ми, дядьку, летимо нектар збирати, — привітно пояснювали сусіду смугасті комахи.
— І чого їм вдома не сидиться? — знизував крилами птах.
Працьовиті бджілочки на непривітний характер сусіда не зважали, а за потреби завжди йому допомагали.
Одного ранку, як завжди, смугасті полетіли збирати нектар.
І тут до дерева підійшов ведмідь.
— Зараз я досхочу поласую медом! — облизнувся, лізучи на дерево.
«Ти ба, до бджіл «гості», — єхидно хмикнув тетерук. — Так їм і треба, а то літають тут — дзижчать…».
Коли працелюбні комашки повернулися, то побачили, що всі їх запаси знищені.
— Як так, — допитувалися бджілочки в тетерука. — Чому ви на допомогу не покликали? Чому галас не здійняли?
— Я спав і нічого не чув, — пробурмотів птах.
— От безсоромний, — хитали головами лісові звірята. — Бачив, що сусідів грабують і ні слова не сказав!
Минув час. Працьовиті бджілочки знову назбирали багато меду й про прикрий випадок більше не згадували. Аж раптом, одного дня, лісом пронеслася звістка:
— Мисливець!
— Ховайтеся хто де може! Бджілочки підлетіли до тетерука:
— Ховайтеся, дядьку! Лісом ходить мисливець!
— Не можу, нездужаю я… — ледь-ледь вимовив птах. — Видно щось не те з'їв учора. Недобре мені.
— Але якщо він вас побачить — не пошкодує! — схвильовано гуділи комашки.
Тетерук, ледь підвівши голову, простогнав:
— Будь що буде… Мені й підвестися несила…
«Ні, так не можна! — вирішили бджоли. — Треба сусіда рятувати!»
І тільки мисливець наблизився до гнізда тетерука, його оточили комахи.
— Геть звідси! — задзижчали. — Геть, бо покусаємо! Чоловік спочатку відмахувався, та коли побачив, що смугастих стає все більше й більше, дременув навтьоки.
— Дякую, друзі, — розчулено вимовив тетерук. — Якби не ви, не бачити мені більше сонечка.
Відтоді не було в лісі кращих сусідів, ніж тетерук і бджоли. А хіба могло бути інакше?