Тема: байка про ворону і рака, якого вона спіймала.

Мораль:

«От тим-то, як кого одурять хвалою або улесливою річ­чю, то люди кажуть:

— Упустив рака з рота.

    А як кого остерігають, то кажуть:

— Гляди, не впусти рака з рота».

Мета: заклик не довіряти улесливій похвалі.

Рід літератури: ліро-епос.

Жанр: байка.

Будова твору

План

1. Ворона спіймала рака.

2. Рак починає свою розповідь.

3. Нема розумнішої за тебе.

4. Не довіряй улесливій похвалі.

Персонажі: ворона і рак.

Розповідь ведеться від імені автора.

Фразеологізм: упустив рака з рота (ошукали улесливою похвалою);

Прислів’я: не впусти рака  з рота.   

НЕ ВПУСТИ РАКА З РОТА 

    Летіла ворона понад морем, дивиться — лізе рак. Вона хап його та й понесла у ліс, щоб, сівши де-небудь на гіллі, гарненько поснідати.

    Бачить рак, що може пропасти, та й каже вороні:

— Ей, вороно, вороно, знав я твого батька і твою матір: славні вони були!

— Угу! — каже ворона, не роззявляючи рота.

— І братів, і сестер твоїх знав, — продовжує рак, — дуже добрі вони були!

— Угу! — гугнить ворона, а рака міцненько тримає.

— Та все хоч і добрі, — каже рак, — а тобі не рівня. Мені здається, що й на світі нема розумнішої від тебе!

— Еге! — крикнула ворона на весь рот і впустила рака в море.

    От тим-то, як кого одурять хвалою або улесливою річ­чю, то люди кажуть:

— Упустив рака з рота.

    А як кого остерігають, то кажуть:

— Гляди, не впусти рака з рота.