БІЛЕ ПОЛЕ ПОЛОТНЯНЕ
|
Біле поле полотняне, рівно ткане, чисто пране. А по ньому голка ходить, за собою нитку водить.
Покрутнеться так і сяк — зацвіте червоний мак. Зазирне і там, і тут — василечки зацвітуть. |
Застрибає навпрошки — зажовтіють колоски. А як пройдеться поволі — Заряхтять1 листочки в полі.
Біле поле полотняне рушником барвистим стане.
1. Заряхтять — світять, блимають. |
Тема: поетична розповідь про вишитий рушник.
Головна думка: «біле поле полотняне рушником барвистим стане».
Мета: вишитий рушник – символ і оберег українського народу.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Художні засоби
Епітети: «біле поле полотняне», «червоний мак», «рушником барвистим».
Уособлення: «голка ходить, … нитку водить, покрутнеться … зазирне… застрибає … пройдеться …».
Повтори: «так і сяк».
Пестливі слова: «листочки».
Метафора: «поле… рушником … стане».
Кількість строф: чотири.
Вид строфи: чотиривірш (катрен).
Віршовий розмір: чотиристопний хорей.
|
бі |
ле |
по |
ле |
по |
ло |
тня |
не |
|
рів |
но |
тка |
не |
чи |
сто |
пра |
не |
|
а |
по |
ньо |
му |
гол |
ка |
хо |
дить |
|
за |
со |
бо |
ю |
ни |
тку |
во |
дить |
/_U/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/_U/
Римування: суміжне (ААББ)
Рими: полотняне – пране, ходить – водить, сяк – мак, тут – цвітуть, навпрошки – колоски, поволі – полі, полотняне – стане.
Цікавий вірш про мистецтво вишивання рушника.
Поетесі вдалося створити художній образ вишитого українського рушника: по «полі полотняному» (на тканині) «голка ходить за собою нитку водить» (вишивальниця вишиває), і «зацвіте червоний мак,.. василечки зацвітуть» (квіткові узори), так «біле поле полотняне рушником барвистим стане» (так створюється вишитий рушник).