ЗИМА
Мов пушинки, порошинки,
На покрівлі, на будівлі
Ніжно падають сніжинки.
Так легенько в'ються, б'ються
В сніговій молочній1 млі2,
Мов не хочуть пригорнутись,
Мов бояться доторкнутись
До холодної землі.
1. Молочний – білий.
2. Мла – туман.
Тема: поетична розповідь про зимовий снігопад.
Головна думка: «Ніжно падають сніжинки».
Мета: замилування сніжинками.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Художні засоби
Епітети: «ніжно падають», «молочній млі», «холодної землі».
Порівняння: «Мов пушинки, порошинки», «Мов не хочуть пригорнутись», «Мов бояться доторкнутись».
Інверсія: «На покрівлі, на будівлі ніжно падають сніжинки»
Повтори (анафора): «Мов…»
Перелічення: «На покрівлі, на будівлі», «легенько в'ються, б'ються».
Віршовий розмір: чотиристопний хорей.
|
мов |
пу |
шин |
ки |
по |
ро |
шин |
ки |
|
на |
по |
крів |
лі |
на |
бу |
дин |
ки |
|
ні |
жно |
па |
да |
ють |
сні |
жин |
ки |
/_U/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/_U/
Рими: порошинки – сніжинки, будівлі – млі – землі, пригорнутись – доторкнутись.
Віршик про сніжиночки. Так-так. Вони легенькі, мов пушинки, і маленькі порошинки, їхнє падіння ніжне, легке, а самі вони бояться холодної землі.
Читачеві хочеться вибігти на подвір’я, щоб зігріти сніжиночки своїм теплом.