Тема: розповідь про трьох дітей Юрко, Михайлик і Ніна, які протоптали стежечку до криниці для бабусі Марії.

Головна думка: «Спітнілі, стомлені, радісні діти йшли до школи».

Мета: заклик не бути байдужими до старих та немічних людей, допомагати їм.

Рід літератури: епос.

Жанр: оповідання.

Доведення, що прочитали оповідання

Твір невеликого обсягу (половина сторінки) про одну подію (діти протоптували стежку до криниці) з життя декількох персонажів (троє дітей Юрко, Михайлик і Ніна), яка тривала короткий час (по дорозі до школи).

Будова твору

План

1. Люди відкидають сніг.

2. Розмова дітей.

3. Протоптали стежку.

4. Бабуся Марія зрадіє.

Персонажі: троє дітей Юрко, Михайлик і Ніна.

Розповідь ведеться від імені автора.

Цитатна характеристика дітей

ПРОТОПТАЛИ СТЕЖЕЧКУ

    Уночі була хурделиця. Намело кучугури снігу. Рано-вранці у школу йшло троє дітей — Юрко, Михайлик і Ніна. Всюди коло хат з'явилися люди. Відкидали лопатами сніг, прокладали доріжки.

     Ось хатина бабусі Марії. Вона живе одна-однісінька. Зупинилися діти біля бабусиного двору. Нікого не видно.

— Як же бабуся до криниці вийде? Снігу ж скільки, — сказав Юрко.

— Давайте протопчемо стежку від хати до криниці! — порадив Михайлик.

    Діти увійшли на бабусине подвір'я. Йшли по глибокому снігу. Від воріт до хати йти було дуже важко. А від хати до воріт — трохи легше. Пройшли раз, два, три рази. Протоптали стежку від воріт до хати і від хати до криниці.

     Спітнілі, стомлені, радісні діти йшли до школи. Вони думали: «Ось бабуся Марія вийшла з хати. Побачила стежку. Радіє»...

Чи потрібно допомагати людям похилого віку, які не є твоїми родичами

Ніщо так дешево не дається ,як вдячність ,і ніщо так дорого не ціниться, як вдячність