БІЛІ ЧЕРЕВИЧКИ У ЗИМИ

Укрив дерева білими крильми

морозець колючий, мов шипшина.

Білі черевички у зими,

біла-біла в неї кожушина.

Білі сани, білогриві коні,

білі рукавички пухові.

Білі щоки, а вуста червоні,

мов розквітлі маки польові.

Тема: поетичний опис білосніжної зими у кожушині й білих черевичках.  

Головна думка: «Білі черевички у зими, біла-біла в неї кожушина».

Мета: замилування зимовою порою.

Рід літератури: лірика.

Жанр: вірш.

Художні засоби

Епітети: «білими крильми», «білі черевички», «біла-біла … кожушина», «білі рукавички пухові», «білі щоки», «вуста червоні».

Метафора: «укрив дерева … крильми морозець».

Порівняння: «морозець колючий, мов шипшина», «вуста червоні, мов розквітлі маки польові».

Інверсія: «Укрив дерева білими крильми морозець колючий».

Повтори: «біла-біла».  

Пестливі слова: «морозець», «черевички», «рукавички».

Перелічення: «Білі сани, білогриві коні, білі рукавички пухові».

Кількість строф: дві.

Вид строфи: чотиривірш.

Римування: перехресне (АБАБ).

Рими: крильми – зими, шипшина – кожушина, коні – червоні, пухові – польові.

Короткий віршик про зиму.

Зазвичай автори люблять уособлювати різні пори року.

У вірші поет уявляє зиму молодою жінкою, бо одягнута вона в білу кожушину, має білі пухові рукавички, а на її ногах білі черевички. Вона пересувається на білих санах, які запряжені білими кіньми. На фоні білого кольору, вуста її червоні, немов розквітлі маки.

Оскільки на наших теренах зима не буває без морозу, тому супроводжує її мороз колючий, мов шипшина.