Тема: казкова розповідь про снігопад солодощів.

Головна думка: «Що тут зчинилося!».

Мета: нагадування, що не завжди пустощі мають щасливий кінець.

Рід літератури: епос.

Жанр: літературна казка.

Ознаки казки

Персонажі: явища природи, наділені людськими рисами, вміють розмовляти.

Казкові імена: Північний Вітер, Вітерці.

Добро перемагає зло (Вітерці знаходять вихід зі скрутного становища).

Будова твору

План

1. Велика родина вітрів.

2. Північний Вітер сипле сніг.

3. Близнята Вітерці одні.

4. Забули зав’язати мішок.

5. Складають у мішок смаколики.

6. Дивовижний снігопад.

Персонажі: брати-близнюки Вітерці.

Цитатна характеристика Вітерців

^{ДИВОВИЖНИЙ СНІГОПАД} 

    ^{На самому вершечку стрімкої гори, зарослої лісом, стоїть хатинка. І живе там велика родина вітрів. Най­старший у ній — Північний Вітер, дідусь із довгою сивою бородою. Одягнений він у теплий кожух, узутий у високі чоботи, що голосно риплять при ході. У дідуся декілька дорослих синів і доньок та двоє пустотливих онуків: близнята Вітерці.}

     ^{Коли надходить зима, Північний Вітер щоранку приносить у подвір'я величезні мішки, набиті снігом, кладе їх на сани і зринає у повітря на парі своїх летю­чих коней. Він кружляє над лісами, степами, морями, містами та селами і щедро сипле згори, зі своїх мішків, густий білий сніг.}

     ^{Не байдикують й інші вітри з великої родини. Лише близнята Вітерці здебільшого сидять удома.}

     ^{Якось узимку вони бавились на подвір'ї. Нікого з дорослих не було — усі вітри розлетілися у справах. Лише дідові сани з мішком, наповненим снігом, стоя­ли посеред двору.}

^{— Шкода, що дідусь сіятиме довкола сніг лише завтра! — сказав один із Вітерців, зиркнувши на са­ни. — От якби сьогодні, ми у сніжки погралися б!}

    ^{Чекати Вітерці не любили. Тож розв'язали дідусів мішок, відсипали звідтіля трохи снігу і до самого вечо­ра досхочу бавилися. А зранку визирнули на подвір'я і вжахнулися: мішок, який вони вчора розв'язали і забули зав'язати, був порожнім. Увесь сніг із нього висипався і лежав тепер великими кучугурами.}

^{— Ой лишечко! — скрикнув один із братів. — Дідусь же казав, що сьогодні має бути снігопад над містом. Він мав поїхати до міста з цим мішком. А тепер у ньому зовсім немає снігу... І ми його не позбираємо самі...}

^{— Я придумав! — озвався інший Вітерець. — Нанесемо з комори різних смаколиків, наскладаємо у мішок. Дідусь не зазиратиме всередину, він його просто візьме й висипле над містом!}

    ^{Вітерці заходилися наповнювати дідів мішок.}

    ^{А згодом на подвір'я, порипуючи чобітьми, прийшов Північний Вітер. Усівся на санях і швидко помчав. А коли опинився над великим містом, то розв'язав мішок.}

    ^{Що тут зчинилося! На міську бруківку замість білих холодних сніжинок посипалися цукерки, печиво, ро­дзинки та інші солодощі... Навіть яблука пострибали по землі, ніби маленькі м'ячі.}

     ^{Спершу люди у місті страшенно здивувалися тако­му незвичному снігопаду. А потім заходилися збирати щедрі подарунки.}