ЗУСТРІЧ

До нас прийшла зима-чаклунка,

засклила річку, як вікно.

Намалювала візерунки,

яких не бачив я давно.

 

А на моєму підвіконні

вже тиждень, ніби жартома,

горять жар-квіти у вазоні,

яких не бачила зима.

 

Зима зустрілася із літом,

оце так диво! Навіть кіт

весь день тинявся біля квітів

і обережно нюхав цвіт.

 

Тема: поетична розповідь зиму-чаклунку, коли зацвітає різдвяник.

Головна думка: «оце так диво!».

Мета: розказати про кімнатну рослину різдвяник.

Рід літератури: лірика.

Жанр: вірш.

 

Художні засоби

Уособлення: «прийшла зима, … засклила.., намалювала візерунки», «не бачила зима», «зима зустрілася із літом».

Порівняння: «засклила річку, як вікно», «зима-чаклунка», «жар-квіти», «ніби жартома, горять».

Метафора: «горять жар-птиці у вазоні»

Риторичний оклик: «Зима зустрілася із літом, оце так диво!».

Інверсія: «До нас прийшла зима-чаклунка».

 

Кількість строф: три.

Вид строфи: чотиривірш (катрен).

Віршовий розмір: чотиристопний ямб.

зи

ма

зу

стрі

ла

ся

із

лі

том

о

це

так

ди

во

на

віть

кіт

 

весь

день

ти

няв

ся

бі

ля

кві

тів

і

о

бе

ре

жно

ню

хав

цвіт

 

/U_/U_/U_/U_/U

/U_/U_/U_/U_/

/U_/U_/U_/U_/U

/U_/U_/U_/U_/

 

Римування: перехресне (АБАБ).

Рими: чаклунка – візерунки, вікно – давно, підвіконні – вазоні, жартома – зима, кіт – цвіт.

 

Цікавий вірш про зиму.

У першій строфі автор називає зиму чаклункою, коли вона сковує кригу, малює візерунки на шибках.

У другій строфі всі читачі, напевно, впізнали кімнатну рослину різдвяник, або її ще називають Різдвяною зіркою.

Цвіт узимку, як дивовижна зустріч зими і літа, про це мовиться в останній строфі.