Тема: розповідь про двох зайчиків, одного небережливого та іншого економного.
Головна думка: «хто вміє зберігати — той уміє й господарювати».
Мета: заклик бути бережливими, учитися господарювати.
Рід літератури: епос.
Жанр: казка.
Вид казки: про тварин.
Ознаки казки
Персонажі: тварини, які наділені людськими рисами, уміють розмовляти.
Добро перемогло зло (товариш врятував зайчика).
Будова твору
|
Зачин |
«Узимку двоє зайчиків забрели на город…» |
|
Основна частина |
«Другий зайчик не став сперечатися …» |
|
Кінцівка |
«Зате перший зайчик добре запам'ятав слово…» |
План
1. Узимку зайчики на городі.
2. Порада другого зайчика.
3. Зайчики і їхні морквини.
4. З морквинами перебув негоду.
5. Без морквин інший занедужав.
6. Уміти зберігати – уміти господарювати.
У казці засуджується марнотратність, яка може призвести до біди.
Казка вчить бути бережливим, милосердно допомагати іншим.
Персонажі: два зайчики.
Розповідь ведеться від імені автора.
Цитатна характеристика економного зайчика
|
Шукає харч |
«Узимку двоє зайчиків забрели на город» |
|
Старанний, працьовитий |
«Снігу було небагато — вони потрудилися лапками і вигребли з-під землі декілька морквинок» |
|
Економний, бережливий |
«Давай з'їмо стільки, щоб не бути голодними, а решту зекономимо — пізніше пригодиться! — запропонував другий зайчик» |
|
Миролюбний, неконфліктний |
«Другий зайчик не став сперечатися» |
|
Слово не розходиться із ділом, уміє господарювати |
«У другого зайчика — дві морквинки. Він їх потрохи куштує, аби лише не відчувати голоду, — і так перебув у нірці негоду» |
|
Добрий, милосердний, допомагає іншим |
«Добре, що товариш допоміг: збігав на город та притягнув примерзлу капустину» |
Цитатна характеристика іншого зайчика
|
Шукає харч |
«Узимку двоє зайчиків забрели на город» |
|
Старанний, працьовитий |
«Снігу було небагато — вони потрудилися лапками і вигребли з-під землі декілька морквинок» |
|
Неекономний |
«Не знаю я такого слова — економити! Є морква — їж, нема — шукай чогось іншого поїсти!» |
|
Живе одним днем, викидає рештки, небережливий |
«Залишився ще шматок моркви — та він уже на неї і дивитися не міг. Узяв та й викинув рештки» |
|
Непередбачливий, голодний |
«А перший з голоду аж занедужав» |
|
Ослаблений |
«Коли нарешті можна було вибігти в ліс — у нього не стало сили вилізти з нірки» |
|
Врятований товаришем |
«Добре, що товариш допоміг: збігав на город та притягнув примерзлу капустину» |
|
Став економним, навчився господарювати |
«Зате перший зайчик добре запам'ятав слово «економити»: він зрозумів, що треба навчитися зберігати їжу, поки не здобудеш нової. А хто вміє зберігати — той уміє й господарювати» |
ЯК ЗАЙЧИКИ ЗИМУВАЛИ
Узимку двоє зайчиків забрели на город. Снігу було небагато — вони потрудилися лапками і вигребли з-під землі декілька морквинок.
— Як добре! Сьогодні ми наїмося досхочу! — сказав перший зайчик.
— Може, не варто з'їдати всю моркву одразу? Давай з'їмо стільки, щоб не бути голодними, а решту зекономимо — пізніше пригодиться! — запропонував другий зайчик.
— Не знаю я такого слова — економити! Є морква — їж, нема — шукай чогось іншого поїсти!
Другий зайчик не став сперечатися. Він міцно затис лапками дві морквинки, що залишилися від обіду, і пострибав до своєї нірки. А перший усе їв та їв, аж нарешті відчув, що живіт у нього повнісінький. Залишився ще шматок моркви — та він уже на неї і дивитися не міг. Узяв та й викинув рештки.
Наступного дня город і ліс замело снігом. Знялася така хуртовина, що з нірки й носа не висунеш. У другого зайчика — дві морквинки. Він їх потрохи куштує, аби лише не відчувати голоду, — і так перебув у нірці негоду.
А перший з голоду аж занедужав. Коли нарешті можна було вибігти в ліс — у нього не стало сили вилізти з нірки. Добре, що товариш допоміг: збігав на город та притягнув примерзлу капустину.
Зате перший зайчик добре запам'ятав слово «економити»: він зрозумів, що треба навчитися зберігати їжу, поки не здобудеш нової. А хто вміє зберігати — той уміє й господарювати.