Аналіз казки «Хто ж винен? Юрій Старостенко (тема, головна думка, ознаки казки, мета, будова твору, план, персонажі)

Тема: казкова розповідь про ведмедя Мишка, який шукав зозульку.

Головна думка: «Вона ще на тому тижні у вирій подалася».

Мета: розказати дітям про те, що зозулька – перелітній птах.

Рід літератури: епос.

Жанр: казка.

Ознаки казки

Казкові імена: Мишко.

Персонажі: тварини, наділені людськими рисами, уміють розмовляти.

Слова-повтори: «хлюп-хлюп», «хи-хи-хи», «хто, хто», «от-от».

Добро перемагає зло (діти знають, що звірі не винні).

Будова твору

Зачин	«От і настала рання осіння пора…»
Основна частина	«Ходить Мишко лісом і кличе…»
Кінцівка	«Може, ви, діти, знаєте, хто винен?...»

План

1. Настала осіння пора.

2. Ведмідь Мишко кличе зозульку.

3. Зустріч з єнотом.

4. Хто винен?

Персонажі: ведмідь Мишко і єнот.

З казки можна дізнатися, що зозуля – перелітній птах.

Мишко шукав зозульку, адже ще нещодавно чув її голос. Проте вона зникла, її ніде не було. Єнот розповів Мишкові, що зозулька подалася у вирій. А потім єнот плакав, бо ведмедик не стерпів його насмішки. Ніхто не винен, що нема зозульки, бо восени перелітні птахи летять у вирій.

ХТО Ж ВИНЕН?

От і настала рання осіння пора...

Ходить Мишко лісом і кличе:

— Зозулько-о-о!.. — Послухає трохи і знову товстим голосом: — Зозулько-о-о!..

Давніш, було, й відгукнеться зозуленька: «Ку-ку!» А тепер її не чути. Тільки старенький єнот хлюп-хлюп у воді: корінці на сніданок миє.

— Яка тобі зозуленька? — питається він Мишка. — Вона ще на тому тижні у вирій подалася.

— Я ж недавнечко голос її чув!

— Це тобі, Мишку, може, примарилося, хи-хи-хи...

Не стерпів Мишко того «хи-хи-хи» та як наддасть єнотові лапою.

Той гульк у воду, сидить під берегом і квилить:

— Хіба ж я винен, що нема зозулі, га-а-а?..

— А хто, хто ж винен? — трясе лапами Мишко, от-от заплаче з превеликого свого жалю...