УКРАЇНСЬКА МОВА

Наче квітонька барвиста,

українська мова,

ніжна, мила, урочиста,

справді калинова!

 

Я плекатиму1 щоднини

квітоньку чудову,

бо в родині всі ми любим

українську мову!

1. Плекати — шанувати, поважати, дбати про щось, зберігати.

 

Тема: розповідь про рідну українську мову.

Головна думка: «всі ми любим українську мову!».

Мета: заклик до всіх українців розмовляти українською мовою.

Рід літератури: лірика.

Жанр: вірш.

 

Художні засоби

Епітети: «квітонька барвиста», «мова ніжна, мила, урочиста, справді калинова», «квітоньку чудову».

Метафора: «плекатиму щоднини».

Пестливі слова: «квітонька», «квітоньку».

Риторичні оклики: «… справді калинова!», «…бо в родині всі ми любим українську мову!».

Перелічення: «ніжна, мила, урочиста».

 

Кількість строф: дві.

Вид строфи: чотиривірш (катрен).

Віршовий розмір: чотиристопний хорей.

на

че

кві

тонь

ка

бар

ви

ста

у

кра

їн

ська

мо

ва

 

 

ні

жна

ми

ла

у

ро

чи

ста

справ

ді

ка

ли

но

ва

 

 

/_U/_U/_U/_U/

/_U/_U/_U/

/_U/_U/_U/_U/

/_U/_U/_U/

 

Римування: перехресне (АБАБ)

Точні рими: барвиста – урочиста, мова – калинова, чудову – мову.

 

Урочистий вірш про мову.

Для ліричного героя вона – квітонька барвиста, він наділяє її багатьма образними словами – ніжна, мила, урочиста, калинова.

Зазвичай ми плекаємо кожну квітку, тому мову також треба плекати – розмовляти нею, збагачуватися знаннями про мову, не засмічувати поганими словами.

У родині ліричного героя люблять мову, так усім українцям треба любити українську мову, адже вона ідентифікує всіх нас – велику українську родину.

 

Мій внесок у збереження рідної мови