Тема: казкова розповідь про кмітливу Мишку, яка врятувалась від Кота.

Головна думка: «Кіт незчувся, як Мишка прогризла дірку й шаснула в гарбуз».

Мета: заклик жити своїм розумом, розвивати кмітливість.

Рід літератури: епос.

Жанр: казка.

Вид казки: про тварин.

 

Ознаки казки

Казковий зачин: «Якось…».

Казкові імена: Кіт, Мишка.

Персонажі: тварини, наділені людськими рисами, уміють розмовляти.

Слова-повтори: «швидко-швидко».

Добро перемогло зло (кмітлива мишка врятувалися).

 

Будова твору

Зачин

«Якось надвечір упіймав Кіт Мишку...»

Основна частина

«Що зі мною буде? — забідкалася Мишка...»

Кінцівка

«Ов-ва! — здивувався кіт. — Гарбуз проковтнув Мишку!...»

План

1. Кіт спіймав Мишку.

2. Треба покуштувати чогось іншого.

3. Кіт несе Мишку до гарбуза.

4. Мишка врятована.

5. Здивування кота.

 

Персонажі: Мишка і Кіт.

Позитивний персонаж Мишка – кмітливі, догадлива.

Негативний персонаж Кіт – нерозумний, нерозсудливий.

 

Казка вчить жити своїм розумом, розвивати кмітливість, не втрачати надію.

Казка засуджує нерозсудливість, надію на чужий розум.

 

МИШКА, КІТ І ГАРБУЗ

(переклала Алевтина Спрогис)

    Якось надвечір упіймав Кіт Мишку.

— Що зі мною буде? — забідкалася Мишка.

— З'їм тебе! — сказав Кіт.

— А що ти сьогодні їв на сніданок?

— Мишу.

— А на обід?

— Теж мишу, — муркнув Кіт і примружив зелені очі. — А на вечерю будеш мені ти.

— Ой, як нерозважливо! — похитала головою мишка. — Ти безперервно їси однакову їжу. От і заподієш своєму здоров'ю шкоду. Тобі неодмінно потрібно покуштувати чогось іншого. Ну хоч би й гарбуза́.

    Кіт злякався за своє здоров'я і сказав:

— Гарбуз великий та несмачний. Як його їсти?

— Віднеси мене до гарбуза, -— мовила Мишка. — І я охоче покажу тобі, як це робиться.

    Кіт узяв Мишку за шкірку і поніс.

— Ти тільки не думай, що я відпущу тебе, — мовив він суворо. — Після гарбуза все одно візьмуся за тебе.

— Будь ласка, — посміхнулась Мишка.

    І почала показувати, як їдять гарбуз. Її гостренькі зуби запрацювали швидко-швидко. Кіт незчувся, як Мишка прогризла дірку й шаснула в гарбуз.

— Ов-ва! — здивувався кіт. — Гарбуз проковтнув Мишку! Добре, що я не став його їсти. А то він би ковтнув й мене.

І кіт боязко відійшов геть.

 

Розповідь, що росте на городі