Тема: розповідь про хитрого Славка та несміливого Гриню.
Головна думка: «Я все одно бачив!».
Мета: заклик рішуче відстоювати правду, засудження бешкетництва.
Рід літератури: епос.
Жанр: оповідання.
Довели, що прочитали оповідання
Твір невеликого обсягу (одна сторінка) про подію (бешкетництво Славка) з життя трьох персонажів (Славко і Гринько, Леся), яка тривала короткий проміжок часу (годину).
Будова твору
|
Зачин |
«Славко в одній руці тримав пиріжка, а в другій — дерев'яну шаблюку…» |
|
Основна частина |
«Неподалік сидів на лавці Гриньо. Він майстрував щось із трісочок…» |
|
Кінцівка |
««Але ж я бачив», — подумав Гриньо, відводячи очі від пиріжка...» |
План
1. Славко розмахує шаблюкою.
2. Нащо ти так?
3. Славко пропонує пиріжок.
4. Тепер ти не бачив.
5. Не треба твого пиріжка.
Персонажі: хлопці Славко і Гринько.
Другорядний персонаж: Леся.
Розповідь ведеться від імені автора.
Гриньо – несміливий, правдивий, співчутливий.
Поради Гриньові: стати сміливішим, більш рішуче стояти за правду, впевненості у своїй правоті, навчитися переконувати інших.
Негативний персонаж Славко – зухвалий, неспівчутливий, хитрий, наглуватий.
Цитатна характеристика Славка
|
Бешкетник, наглуватий |
«Він грізно вимахував шаблюкою на всі боки» |
|
Ображає інших, неспівчутливий |
«А маленька Леся, яку зачепила Славкова шаблюка, заплакала» |
|
Зухвалий |
«Хіба я чіпав її? — зухвало гукнув Славко» |
|
Хитрий |
«А Славко хитро глянув на Гриня й запропонував» |
|
Лукавий |
«Тепер ти вже ніби нічого й не бачив, правда? — ще лукавіше поглядаючи, запитав Славко» |
|
Самовпевнений, упертий |
«…і знову став розмахувати шаблюкою» |
Цитатна характеристика Гринька
|
Спокійний |
«Неподалік сидів на лавці Гриньо. Він майстрував щось із трісочок» |
|
Несміливий |
«Гриньо був несміливий хлопчик» |
|
Правдивий, співчутливий |
«Ти її вдарив» |
|
Нерішучий |
«Гриньо не знав, що відповісти. Воно ніби й наговорювати негарно. Але ж і бешкетувати не слід» |
|
Вагається |
«Не втримався, взяв» |
|
Робить правильний вибір |
«Але ж я бачив», — подумав Гриньо, відводячи очі від пиріжка». |
ПИРІЖОК З ВИШНЯМИ
Славко в одній руці тримав пиріжка, а в другій — дерев'яну шаблюку. Він грізно вимахував шаблюкою на всі боки. І від нього сахались1 голуби. А маленька Леся, яку зачепила Славкова шаблюка, заплакала.
Неподалік сидів на лавці Гриньо. Він майстрував щось із трісочок — може, літака, а, може, щось інше. Гриньо був несміливий хлопчик, але запитав у Славка: «Нащо ти так?»
— Хіба я чіпав її? — зухвало гукнув Славко.
— Ти її вдарив.
— То, може, побіжиш Лесиній мамі скажеш?
Гриньо не знав, що відповісти. Воно ніби й наговорювати негарно. Але ж і бешкетувати не слід.
А Славко хитро глянув на Гриня й запропонував:
— Хочеш пиріжка з вишнями? Ох і смачний! На, бери.
Гриньо глянув на рум'яний, пухкий пиріжок. Не втримався, взяв.
— Тепер ти вже ніби нічого й не бачив, правда? — ще лукавіше поглядаючи, запитав Славко.
— Бачив, — сказав Гриньо.
— Е ні, тепер не бачив, не бачив! — проспівав Славко і знову став розмахувати шаблюкою.
«Але ж я бачив», — подумав Гриньо, відводячи очі від пиріжка. Він одсунув його від себе і навіть не нагнав горобця, що відважився клюнути червону вишеньку. «Не треба мені твого пиріжка, — зітхнув він. — Я все одно бачив!».
1. Сахалися — тут: злякано відлітали.
Розповідь за коміксом "Правила поведінки в школі"