Тема: розповідь про хитрого Славка та несміливого Гриню.

Головна думка: «Я все одно бачив!».

Мета: заклик рішуче відстоювати правду, засудження бешкетництва.

Рід літератури: епос.

Жанр: оповідання.

 

Довели, що прочитали оповідання

Твір невеликого обсягу (одна сторінка) про подію (бешкетництво Славка) з життя трьох персонажів (Славко і Гринько, Леся), яка тривала короткий проміжок часу (годину).

 

Будова твору

Зачин

«Славко в одній руці тримав пиріжка, а в другій — дерев'яну шаблюку…»

Основна частина

«Неподалік сидів на лавці Гриньо. Він майстрував щось із трісочок…»

Кінцівка

««Але ж я бачив», — подумав Гриньо, відводячи очі від пи­ріжка...»

План

1. Славко розмахує шаблюкою.

2. Нащо ти так?

3. Славко пропонує пиріжок.

4. Тепер ти не бачив.

5. Не треба твого пиріжка.

 

Персонажі: хлопці Славко і Гринько.

Другорядний персонаж: Леся.

Розповідь ведеться від імені автора.

 

Гриньо – несміливий, правдивий, співчутливий.

Поради Гриньові: стати сміливішим, більш рішуче стояти за правду, впевненості у своїй правоті, навчитися переконувати інших.

Негативний персонаж Славко – зухвалий, неспівчутливий, хитрий, наглуватий.

 

Цитатна характеристика Славка

Бешкетник, наглуватий

«Він грізно вимахував шаблюкою на всі боки»

Ображає інших, неспівчутливий

«А маленька Леся, яку зачепила Славкова шаблюка, заплакала»

Зухвалий

«Хіба я чіпав її? — зухвало гукнув Славко»

Хитрий

«А Славко хитро глянув на Гриня й запропонував»

Лукавий

«Тепер ти вже ніби нічого й не бачив, правда? — ще лукавіше поглядаючи, запитав Славко»

Самовпевнений, упертий

«…і знову став розмахувати шаблюкою»

Цитатна характеристика Гринька

Спокійний

«Неподалік сидів на лавці Гриньо. Він майстрував щось із трісочок»

Несміливий

«Гриньо був несміливий хлопчик»

Правдивий, співчутливий

«Ти її вдарив»

Нерішучий

«Гриньо не знав, що відповісти. Воно ніби й наговорюва­ти негарно. Але ж і бешкетувати не слід»

Вагається

«Не втримав­ся, взяв»

Робить правильний вибір

«Але ж я бачив», — подумав Гриньо, відводячи очі від пи­ріжка».

ПИРІЖОК З ВИШНЯМИ

    Славко в одній руці тримав пиріжка, а в другій — дерев'яну шаблюку. Він грізно вимахував шаблюкою на всі боки. І від нього сахались1 голуби. А маленька Леся, яку зачепила Славкова шаблюка, заплакала.

Неподалік сидів на лавці Гриньо. Він майстрував щось із трісочок — може, літака, а, може, щось інше. Гриньо був несміливий хлопчик, але запитав у Славка: «Нащо ти так?»

— Хіба я чіпав її? — зухвало гукнув Славко.

— Ти її вдарив.

— То, може, побіжиш Лесиній мамі скажеш?

    Гриньо не знав, що відповісти. Воно ніби й наговорюва­ти негарно. Але ж і бешкетувати не слід.

    А Славко хитро глянув на Гриня й запропонував:

— Хочеш пиріжка з вишнями? Ох і смачний! На, бери.

    Гриньо глянув на рум'яний, пухкий пиріжок. Не втримав­ся, взяв.

— Тепер ти вже ніби нічого й не бачив, правда? — ще лукавіше поглядаючи, запитав Славко.

— Бачив, — сказав Гриньо.

— Е ні, тепер не бачив, не бачив! — проспівав Славко і знову став розмахувати шаблюкою.

    «Але ж я бачив», — подумав Гриньо, відводячи очі від пи­ріжка. Він одсунув його від себе і навіть не нагнав горобця, що відважився клюнути червону вишеньку. «Не треба мені твого пиріжка, — зітхнув він. — Я все одно бачив!».

1. Сахалися — тут: злякано відлітали.

 

Розповідь за коміксом "Правила поведінки в школі"

Витівки вітра