РОЗПЛЕЛА БЕРЕЗА КОСИ
Розплела береза коси
На веснянім вітерці,
Опустила ніжку босу
В тиху воду у ріці,
Мов зібралася до мене
Вбрід на берег перейти,
Де схилились дужі клени
На причалені плоти,
Де гучна моя сопілка
Будить синю далину...
Йди, берізко, йди, тут мілко,
Я ще й руку простягну!
Тема: поетичне звертання до берізки навесні.
Головна думка: «Я ще й руку простягну!».
Мета: замилування пробудженням природи навесні.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Вид лірики: пейзажна.
Художні засоби
Епітети: «на веснянім вітерці», «тиху воду», «дужі клени», «гучна сопілка», «синю далину».
Уособлення (метафора): «розплела береза коси,… опустила ніжку босу», «схилились дужі клени», «сопілка будить».
Риторичне звертання: «Йди, берізко, йди, тут мілко, я ще й руку простягну!».
Пестливі слова: «вітерці», «ніжку».
Порівняння: «мов зібралася до мене вбрід на берег перейти».
Інверсія: «Розплела береза коси», «Опустила ніжку босу».
Повтор (тавтологія): «Йди, берізко, йди».
Кількість строф: три.
Вид строфи: чотиривірш (катрен).
Віршовий розмір: чотиристопний хорей.
|
де |
гу |
чна |
мо |
я |
со |
піл |
ка |
|
бу |
дить |
си |
ню |
да |
ли |
ну |
|
|
йди |
бе |
різ |
ко |
йди |
тут |
міл |
ко |
|
я |
ще |
й ру |
ку |
про |
стя |
гну |
|
/_U/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/_
/_U/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/_
Римування: перехресне (АБАБ)
Точні рими: вітерці – ріці, мене – клени, далину – простягну.
Радісний вірш про пробудження природи навесні.
Тоді береза розплітає коси, наповнюється соком.
Дужі клени розправляють свою крону.
Довкілля наповнюється звуками.
Усі радіють весні!