Тема: казкова розповідь про те, як дві сойки зустрічали весну.
Головна думка: «Ось як непомітно весна підкралася!»
Мета: проліски – провісники весни.
Рід літератури: епос.
Жанр: літературна казка.
Вид казки: про тварин.
Ознаки казки
Персонажі: тварини, які вміють розмовляти.
Слова-повтори: «то тут, то там».
Добро перемогло зло (розцвіли проліски – значить весна прийшла).
Будова твору
|
Зачин |
«Зустрілись якось на кущі глоду дві сойки…» |
|
Основна частина |
«Одна каже:…» |
|
Кінцівка |
«Змахнули весело крилами пташки і полетіли в ліс розповісти подружкам цю радісну новину…» |
План
1. Зустріч двох сойок.
2. Птахи весну виглядають.
3. Подивіться на землю.
4. Проліски на снігу.
5. Полетіли птахи з гарною новиною.
Персонажі: дві сойки і пролісок.
Розповідь ведеться від імені автора.
Казка вчить бути допитливими.
ЯК ПРИХОДИТЬ ВЕСНА
Зустрілись якось на кущі глоду дві сойки.
Одна каже:
— Ну й холоднеча! Забарилася весна, не йде до нас.
А друга їй:
— Напевно, десь у снігу загрузла, не добереться ніяк.
І справді, розгулялась наостанку зима. То лютим вітром подме, то віхолу напустить — жбурляє пригорщами снігу. То затягне небо густими хмарами — ясному сонечку годі й пробитися. Сутужно птахам, важко в такий час відшукувати їжу.
Перша сойка каже:
— Щоранку сиджу на верхівці дуба, все весну виглядаю.
— І я,— мовить друга,— вже всі очі видивила. Моя сосна вища за твій дуб. Вона і на пагорку стоїть — однак не видно весни.
— І дарма ви там сидите,— почувся нараз тоненький голосок.
Озирнулися пташки, бачать: коло пенька вистромився з-під снігу пролісок. Зелененький, тендітний такий і киває до них білою голівкою:
— Ви краще на землю подивіться!
Глянули сойки на землю, а воно й справді: проліски на снігу то тут, то там видніють.
Ось як непомітно весна підкралася!
Змахнули весело крилами пташки і полетіли в ліс розповісти подружкам цю радісну новину.