Тема: розповідь про бджілку на пасіці.
Головна думка: «І бджоли радісно співали».
Мета: маленькі бджоли роблять велику справу.
Рід літератури: епос.
Жанр: оповідання.
Будова твору
|
Зачин |
«Був сонячний весняний ранок…» |
|
Основна частина |
«Знайшла найпахучішу квітку, сіла на її пелюстки та й п'є солодкий сік…» |
|
Кінцівка |
«А сонце світило над усім світом. Воно гріло і яблуню, і зелений луг, і ставок…» |
План
1. Яблуня цвіте.
2. Солодкий яблуневий нектар.
3. Цвіте кульбаба.
4. Багато-багато меду.
5. Бджілка розповідає подружці.
6. Радісно співали бджоли.
Персонажі: бджоли.
Розповідь ведеться від імені автора.
Цитатна характеристика бджілки
|
Працьовита |
«Спустилася — а то яблуня цвіте» |
|
Турботлива, дбайлива |
«Напилася ще й діткам своїм набрала» |
|
Невтомна, завзята |
«І набрала багато-багато меду» |
|
Щира, товариська |
«Розповіла їй про яблуню, про кульбабу» |
|
Радісна |
«І бджоли радісно співали, бо є сонце» |
ВРАНЦІ НА ПАСІЦІ
Був сонячний весняний ранок. З вулика вилетіла бджілка. Покружляла над пасікою та й понеслася вгору. Дивиться — на землі щось біліє. Спустилася — а то яблуня цвіте.
Знайшла найпахучішу квітку, сіла на її пелюстки та й п'є солодкий сік.
Напилася ще й діткам своїм набрала. Знову піднялася, полинула. Летить над лугом, аж бачить: на зеленому килимі багато золотих сонечок. Спустилася бджілка. Перед нею — цвіте кульбаба. Квітки великі, пахучі.
Знайшла бджілка найпахучішу квітку. Сіла на золоте сонечко. І набрала багато-багато меду.
Повернулася бджілка додому. Віднесла мед у вулик, вилила в мисочки маленькі. Та й до подружки своєї. Розповіла їй про яблуню, про кульбабу. Та й полетіли вони разом.
А сонце світило над усім світом. Воно гріло і яблуню, і зелений луг, і ставок. І бджоли радісно співали, бо є сонце. І золоті сонечка квітів.
Розповідь про песика, бджолу і квіти