Тема: роздум про Великодній світанок.
Головна думка: «Чи є що в світі гарніше за Великодній світанок!».
Мета: повідомити, як святково і задушевно українці зустрічають Великдень.
Рід літератури: епос.
Жанр: оповідання.
Будова твору
|
Зачин |
«Чи є щось гарніше на світі за великодній світанок?...» |
|
Основна частина |
«Дзвони над селом не дзвонять — а виспівують на весь світ велику радість…» |
|
Кінцівка |
«Один у нас Бог, і однією, неподільною любов’ю славимо Його…» |
План
1. Цілюща сила Великоднього ранку.
2. Над селом виспівують дзвони.
3. Усі радіють розквіту.
4. Ми — християни.
5. Воскресає наша Україна.
ВЕЛИКДЕНЬ
Чи є щось гарніше на світі за великодній світанок? З діда-прадіда цілюща й незрадлива сила вступає в кожного, хто зустріне його.
Дзвони над селом не дзвонять — а виспівують на весь світ велику радість: Христос воскрес! Село не спить — воно ж бо чекало цієї радості й іде назустріч їй до церкви. З уст в уста передається щаслива звістка: «Христос воскрес! — Воістину воскрес!».
І чує земля цю християнську радість та й тішиться у весняному розвої1 разом з людьми.
Яка це добра і світла година, коли село йде на Великдень до церкви! А церква і довкола церкви — мов великий живий квітник. Люди прийшли посвятили паски. Село стоїть у всій одвічній красі, душевній просвітленості. Рід коло роду, як з давніх-давен часів — усе тут, на одному місці. Ми — християни!
Один у нас Бог, і однією, неподільною любов’ю славимо Його, бо він благословляє нас на взаємну християнську любов і милосердя, одна Україна в нас, яка нині воскресає, і для якої на світі живемо, бо ми — її діти.
1. Розвій — розквіт.
Без верби і калини немає України