Тема: розповідь про весняне цвітіння у квітні.

Головна думка: «Недарма ж цей місяць зветься — квітень».

Мета: розповісти, як у квітні цвіте природа. 

Рід літератури: епос.

Жанр: оповідання.

Стиль мовлення: художній (наявні художні засоби, ставлення автора до написаного).

Будова твору

План

1. Дерева у квітковому вбранні.

2. Радість для бджіл.

3. Перший весняний взяток.

4. Гудуть розквітлі дерева.

5. Сила-силенна весняних квітів.

6. Місяць зветься – квітень.

САДИ ЦВІТУТЬ

    Неначе густим молоком облиті фруктові дерева. Ось виструнчилися у весняному святковому вбранні вишні, сливи, черешні, груші. І очей від них не одведеш! Тягне до них, підійдеш, милуєшся і не намилуєшся. Очі раді­ють, душа радіє.

    Радість і для невтомних трудівниць — бджіл. Снують вони по квітках, перелазять моторно з однієї на другу, щоб швидше набрати меду. А набравши, одна, друга зри­ваються з квітів, — і ніби золоті шнурочки простяглися в повітрі, мчать бджілки до своїх хаток-вуликів. Швидко треба скласти солодкий прозорий мед у стільники і повер­нутись за новою маленькою порцією меду.

    Адже це перший весняний щедрий взяток. Поспішати треба!

    Здається, тихо гудуть розквітлі дерева, коли бджоли, джмелі, якісь мушки кружляють над деревами. Навіть метелики пурхають між квітами.

    А на землі синьоокі проліски, перші фіалки соромливо піднімають голівки і сила-силенна вже справжніх весня­них квітів.

    Недарма ж цей місяць зветься — квітень.