Тема: розповідь про сезон тиші у природі.
Головна думка: «тиші в цей період потрібно дотримуватись: якнайменше тварин турбувати, не заважати їм піклуватись про свою малечу».
Мета: застерегти людей не турбувати тварин у сезон розмноження.
Рід літератури: епос.
Жанр: оповідання.
Доведення, що прочитали науково-популярне оповідання:
• твір невеликого обсягу (одна сторінка) про природу;
• у ньому наведені факти;
• виклад інформації точний і лаконічний;
• наявні терміни, числа;
• нема ставлення автора до написаного.
Будова твору
|
Зачин |
«Сезоном тиші називають період з кінця квітня до початку липня, коли дикі тварини висиджують потомство — пташенят, звіренят, плазунят...» |
|
Основна частина |
«Присутність людей у місцях, де живуть дикі тварини, створює так званий «фактор турбування»…» |
|
Кінцівка |
«Не слід пестити й торкатися молодих звірят, бо чужий запах може відвернути від них матір» |
План
1. Від квітня до липня – сезон тиші.
2. «Фактор турбування» у тварин.
3. Наполохані птахи злітають з гнізда.
4. Ось вивелися пташенята.
5. Гніздо вже розмасковане.
6. Особливий час линьки.
7. Непосидючі пташенята.
8. Не слід пестити звірят.
Цікава інформація з тексту
|
Тварини |
Якщо їх наполохати, змушені злітати з гнізда. |
|
Сіра ворона |
Не відлітає далеко від пташенят, навіть якщо їх разом з гніздом переносять з верхніх гілок дерева на нижні. Вона повертається до гнізда, тільки-но від нього відійдуть. |
|
Дика гуска |
Якщо кілька разів потурбувати — вона залишає гніздо назавжди. Одночасно випадають усі пера крил, втрачають здатність літати і переховуються в найглухіших місцях. |
|
Журавлі |
Зігнані із гнізда годинами не повертаються до нього. Одночасно випадають усі пера крил, втрачають здатність літати і переховуються в найглухіших місцях. |
|
Глухарі |
Зігнані із гнізда годинами не повертаються до нього. Пташенята за сигналом тривоги розбігаються і затаюються, але частина відбігає задалеко, не чує потім материного голосу, гине від холоду, стає здобиччю хижаків. |
|
Качки |
Зігнані із гнізда годинами не повертаються до нього. Одночасно випадають усі пера крил, втрачають здатність літати і переховуються в найглухіших місцях. |
|
Тетерев |
Пташенята за сигналом тривоги розбігаються і затаюються, але частина відбігає задалеко, не чує потім материного голосу, гине від холоду, стає здобиччю хижаків. |
|
Куріпка |
Пташенята за сигналом тривоги розбігаються і затаюються, але частина відбігає задалеко, не чує потім материного голосу, гине від холоду, стає здобиччю хижаків. |
|
Лебеді |
Одночасно на півтора місяці випадають усі пера крил, втрачають здатність літати і переховуються в глухих місцях. |
|
Ведмеді |
Якщо вони з малятами, можуть напасти на людину. |
|
Лосі |
Якщо вони з малятами, можуть напасти на людину. |
Міркування, чому автор саме так назвав свій твір
Період з кінця квітня до початку липня у природі називають сезоном тиші. Проте не тому, що в цей час тиша стоїть у лісі, в полі, в долині ріки.
По-перше, у цей період тварини виводять потомство, а присутність людей створює для них так званий «фактор турбування». По-друге, він викликає у тварин стан постійної напруженості, порушує їхній добовий ритм. По-третє, сезон тиші допомагає уникати поганих наслідків, коли птахи можуть покидати гнізда, а звірі нападати на кривдників.
Люди в цей період повинні якнайменше турбувати тварин, не заважати їм піклуватись про свою малечу.
СЕЗОН ТИШІ
Сезоном тиші називають період з кінця квітня до початку липня, коли дикі тварини висиджують потомство — пташенят, звіренят, плазунят... Але називають не тому, що тоді тиша стоїть у лісі, в полі, в долині ріки. А тому, що тиші в цей період треба дотримуватись: якнайменше тварин турбувати, не заважати їм піклуватись про свою малечу.
Присутність людей у місцях, де живуть дикі тварини, створює так званий «фактор турбування», який викликає у тварин стан постійної напруженості, порушує добовий ритм їх життєдіяльності.
Птахи, якщо їх наполохати, змушені злітати з гнізда.
Деякі птахи мають врівноважений тип нервової системи, вони обережні і швидко звикають до нової ситуації. Сіра ворона, наприклад, не відлітає далеко від пташенят, навіть якщо їх разом з гніздом переносять з верхніх гілок дерева на нижні. Вона повертається до гнізда, тільки-но від нього відійдуть.
Та якщо кілька разів потурбувати дику гуску — вона покидає гніздо назавжди. Годинами не повертаються до гнізда зігнані з нього журавлі, глухарі, качки. Яєчка за цей час можуть охолонути — і з них не вилупляться пташенята.
Але ось пташенята вивелись. Батьки повинні безперервно їх годувати (кожні 15—17 хвилин світлого періоду доби), захищати від негоди, зігрівати. Зрозуміло, що може трапитися, якщо їм заважати. Пташенята, яких мати водить виводком (глухар, тетерев, куріпка та ін.), по сигналу тривоги розбігаються і затаюються, але частина відбігає задалеко, не чує потім материного голосу, гине від холоду, стає здобиччю хижаків.
Навіть проста допитливість, особливо властива підліткам, може призвести до трагічних наслідків. Здається, що там особливого: розсунув гілки або траву, помилувався голубенькими яєчками чи жовторотими пташенятами, та й пішов собі далі. Однак гніздо вже розмасковане, шлях до нього відкритий і вороні, й куниці, й тхору, і будь-якому іншому лісовому розбишаці.
Дорослих птахів не можна турбувати, коли вони линяють. У лебедів, гусей, качок, журавлів одночасно випадають всі пера крил, птахи втрачають здатність літати (лебідь — на півтора місяця), переховуються в найглухіших місцях.
На узліссях, на лісових галявинах часто можна бачити пташенят, які ще не вміють літати. Людям здається, що малюки випали з гнізда і можуть загинути. Пташенят ловлять, несуть додому... Цього робити не слід. Пташенята непосидючі, вони не випали, а покинули гніздо.
Батьки чують їх писк і носять їм їжу доти, доки ті не зможуть жити самостійно.
Не слід пестити й торкатися молодих звірят, бо чужий запах може відвернути від них матір. Ведмедиці ж, лосихи та деякі інші звірі, якщо вони з малятами, можуть на людину напасти, і неважко уявити, чим це може закінчитися.