ЩО СКАЗАЛО СОНЦЕ?
Спитала птаха в сонця в прозорій вишині: —
Де небо найчистіше? Де краще жить мені?
А сонце усміхнулось: — Ми — як одна сім'я.
Коли щасливі птахи — щасливе з ними я.
Спитала квітка в сонця: — Коли мені цвісти,
щоб ти для нас тепліше світило з висоти?
А сонце усміхнулось: — Ми — як одна сім'я.
Коли щасливі квіти — щасливе з ними я.
Спитали діти в сонця: — Як світ нам зберегти,
щоб в злагоді, у щасті жили і ми, і ти?
А сонце усміхнулось: — Ми — як одна сім'я.
Коли щасливі птахи, коли щасливі квіти,
коли щасливі діти — щасливе з ними я.
Тема: поетична розмова зі сонцем про щасливе життя.
Головна думка: «Ми — як одна сім'я».
Мета: заклик до єдності природи і людини.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Художні засоби
Епітети: «прозорій вишині», «небо найчистіше», «щасливі птахи», «щасливі квіти», «щасливі діти».
Уособлення: «сонце усміхнулось».
Персоніфікація: «спитала птаха», «спитала квітка».
Метафора: «Ми — як одна сім'я», «щасливе з ними я».
Риторичне запитання: «Де небо найчистіше? Де краще жить мені?», «Коли мені цвісти,
щоб ти для нас тепліше світило з висоти?», «Як світ нам зберегти, щоб в злагоді, у щасті жили і ми, і ти?»
Антитеза (протиставлення): «і ми, і ти».
Інверсія: «Спитала птаха в сонця в прозорій вишині», «Спитала квітка в сонця», «Спитали діти в сонця».
Повтори (рефрен): «А сонце усміхнулось: — Ми — як одна сім'я».
Повтори (анафора): «Спитали…», «Коли щасливі…»
Кількість строф: три.
Вид строфи: чотиривірш (катрен).
Віршовий розмір: шестистопний ямб.
спи |
та |
ла |
кві |
тка |
в сон |
ця |
ко |
ли |
ме |
ні |
цві |
сти |
щоб |
ти |
для |
нас |
те |
плі |
ше |
сві |
ти |
ло |
з ви |
со |
ти |
а |
сон |
це |
у |
смі |
хну |
лось |
ми |
як |
о |
дна |
сім' |
я |
ко |
ли |
ща |
сли |
ві |
кві |
ти |
ща |
сли |
ве |
з ни |
ми |
я |
/U_/U_/U_/U_/U_/U_/U
/U_/U_/U_/U_/U_/U_/U
/U_/U_/U_/U_/U_/U_/U
/U_/U_/U_/U_/U_/U_/U
Римування: суміжне (ААББ)
Рими: вишині – мені, сім’я – я, цвісти – висоти, зберегти – ти – квіти.
Вірш про гармонію людини і природи.
Усім відомо, що стан природи впливає на здоров’я і життя людини, а людина в свою чергу має вплив на природу. Людина не повинна завдавати шкоди довкіллю, бо планета – це спільна домівка і людей, і тварин, і рослин.