НА САНЧАТАХ
Я лечу, лечу, лечу —
накатаюсь досхочу.
Все униз, униз, униз —
мимо сосен і беріз.
Я веду, веду, веду —
саночки на поводу,
бо з гори санки летять,
а на гору — не хотять...
Тема: поетична розповідь про зимову розвагу – спуск на санчатах.
Головна думка: «накатаюсь досхочу».
Мета: хочеш кататися, люби і саночки піднімати.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Художні засоби
Повтори: «лечу, лечу, лечу», «веду, веду, веду», «веду, веду, веду».
Антитеза (протиставлення): «з гори санки летять, а на гору — не хотять».
Зменшуваний суфікс: «саночки».
Кількість строф: дві.
Вид строфи: чотиривірш (катрен).
Віршовий розмір: тристопний хорей.
|
я |
ле |
чу |
ле |
чу |
ле |
чу |
|
на |
ка |
таюсь |
до |
схо |
чу |
|
|
все |
у |
низ |
у |
низ |
у |
низ |
|
ми |
мо |
со |
сен |
і |
бе |
різ |
/_U/_U/_U/_
/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/_
/_U/_U/_U/_
Римування: суміжне (ААББ)
Рими: лечу – досхочу, униз – беріз, веду – поводу, летять – хотять.
Гумористичний віршик про зимову розвагу – катання на санчатах.
У першій строфі ліричний герой ділиться своїми емоціями під час спуску на санках.
А щоб здійснити наступний спуск, треба самому вести санки, бо «з гори санки летять, а на гору — не хотять». Він лагідно називає їх санчатами і не засмучується, адже, коли любиш кататися, то мусиш любити і саночки возити.
Можна сказати, що катання на санчатах – це приклад вдалого поєднання праці та відпочинку.
Напиши, які зимові розваги подобаються